Embedded Files
Талановита українська режисерка, сценаристка й актриса Кіра Георгіївна Муратова народилася 5 листопада 1934 року в місті Сороки в Румунії (нині територія Молдови).
Наприкінці 1980-х Кіра змінила румунське громадянство на радянське, а після розпаду СРСР стала громадянкою України.
Кіра Георгіївна здобула дві вищі освіти. На початку 1950-х вона була студенткою МДУ, де вивчала філологію. А 1959 року закінчила режисерський факультет Всеросійського державного інституту кінематографії (ВДІК).
Дебютувала Кіра Муратова як кінорежисер на Одеській кіностудії в 1962 році, поставивши спільно з майбутнім чоловіком короткометражний фільм «Біля крутого яру» і повнометражну стрічку «Наш чесний хліб». У 1967 році була знята перша самостійна картина «Короткі зустрічі», а в 1971 році – «Довгі проводи».
Серед найбільш помітних робіт Кіри Муратової – «Зміна долі» (1987 р.) і «Астенічний синдром» (1989 р.). Ці фільми привернули до себе значну увагу, а остання картина була відзначена спеціального призу журі «Срібний ведмідь» 40-го Берлінського кінофестивалю (1990 р.) і кінопремії «Ніка» за найкращий ігровий фільм (1991 р.).
Кіра Муратова не любила давати інтерв'ю, порівнюючи себе із законсервованою банкою, яку кожен журналіст намагається відкрити. Але ті, кому вона відкривалася, досі згадують ті розмови як одні з найкращих своїх робіт.
Вона ніколи не ділила акторів на професіоналів і дилетантів. На її думку, акторами народжуються. Так, у картині Муратової «Короткі зустрічі» зіграв Володимир Висоцький. Працюючи над цим фільмом, він навчився хрипіти. До 1967 року співав звичайним голосом, а форсувати його почав лише після ролі геолога у стрічці Муратової.
У стрічках Кіри Муратової грали Богдан Ступка, Володимир Висоцький, Рената Литвинова та багато інших відомих персон. До речі, саме Муратова відкрила Литвинову як акторку.
Стрічка «Астенічний синдром» отримала Гран-прі Берлінського кінофестивалю.
Єдина роль Кіри Муратової – Валентина Іванівна у «Коротких зустрічах». Після вона кілька разів епізодично з’являлася у роботах інших режисерів, часто без вказівки у титрах.
У 2017 році Кіру Муратову запросили до складу Американської кіноакадемії, яка визначає володарів премії «Оскар».
За більш ніж 50-річний режисерський стаж Кірою Муратовою створювалися шедеври кінематографа, визнані світовою спільнотою. Останньою роботою стала картина «Вічне повернення», презентована у 2013 році на Одеському міжнародному кінофестивалі.
Серед нагород Кіри Муратової – спеціальний приз журі «Срібний ведмідь» 40-го Берлінського кінофестивалю (1990 р), почесний «Леопард» Міжнародного кінофестивалю в Локарно (1994 р.), Національна премія України імені Тараса Шевченка (1997 р.), головна премія мистецтв (1999 р. Берлінська академія мистецтв), премія «Свобода» (2000 р., Американський фонд кіно), державна премія України імені Олександра Довженка (2002 р.) за значний внесок у розвиток вітчизняного кіномистецтва, приз «Золотий Дюк» за внесок у кіномистецтво (Одеський міжнародний до кінофестиваль, 2014 р.).
5 листопада 2014 по нагоди 80-річчя від дня народження Кіра Муратова була відзначена Почесним знаком Одеського міського голови імені Г. Г. Маразлі ІI ступеня за багаторічну плідну діяльність, видатні творчі досягнення, вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної кінематографії та популяризацію міста Одеси на міжнародному рівні.
26 липня 2017 року за багаторічну плідну працю, видатні творчі досягнення, вагомий особистий внесок у розвиток кіномистецтва, великі заслуги в суспільному житті міста Одеси кінорежисерові Кірі Георгіївні Муратової надано звання «Почесний громадянин міста Одеси».
6 червня 2018 року в Одесі на 84-му році життя зупинилося серце видатного, талановитого українського режисера, народної артистки України Кіри Георгіївни Муратової.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse