10 червня народився Василь Миколайович Шкляр

Василь Шкляр є членом Спілки письменників України та Асоціації українських письменників. Він також є автором книг: «Перший сніг», «Живиця», «Праліс», «Ностальгія», «Тень совы», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Декамерон», «Репетиція сатани», «Черешні в житі». У 2024 році Василь Шкляр видав історичний роман «Заячий костел» про незламний дух і боротьбу за свободу, де переплітаються минуле та сучасність.

Василь Шкляр – лауреат багатьох літературних премій. Зокрема, «Золоте перо», «Золотий Бабай», за найкращий гостросюжетний роман, «Коронація слова», перша премія в номінації «Роман», «Спіраль століть», міжнародна премія в жанрі фантастики у номінації «За найкращу україномовну фантастику».

Найбільшу популярність письменникові з Черкащини приніс роман на тему історії рідного краю – це був «Залишенець» або ж «Чорний Ворон» – під цими назвами роман про боротьбу повстанців Холодного Яру проти більшовиків вийшов практично одночасно у двох різних виданнях у 2009 році.

Письменник володіє вірменською мовою, свого часу активно займався художнім перекладом. Розголосу набула його інтерпретація першого варіанту повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», за що «вшанувався» брутальною критикою тодішнього російського посла Віктора Черномирдіна. Твори Василя Шкляра також перекладено багатьма мовами, зокрема англійською, болгарською, вірменською, шведською, словацькою, російською та ін.

Саме життя Василя Шкляра теж могло б стати сюжетом книги. Чого варта тільки історія визнання його лауреатом Шевченківської премії 2011 року за книгу «Чорний Ворон». Письменник відмовився отримувати премію, поки при владі залишався тодішній міністр освіти Дмитро Табачник, якого Шкляр назвав одіозним українофобом. Помстившись патріотові за його позицію, Віктор Янукович не включив Шкляра до Указу про нагородження. І тоді Василя Шкляра визнав сам Холодний Яр – кошти, зібрані по всій Україні патріотами, були фактично рівними тими, від яких він відмовився. Це стало першою і поки що єдиною «народною» Шевченківською премією – її Василеві Шкляру привселюдно вручили під час багатотисячних вшанувань пам’яті отамана Василя Чучупаки у Холодному Яру навесні 2011 року. Ця премія – не за матеріальним, а за моральним чинником – найдорожча у колекції відзнак письменника.

За словами Василя Миколайовича, найкраща для нього премія – «це прихильність моїх читачів. Те, що мої романи мають найширший попит, вони найкраще продаються, і це для мене найвища винагорода. Я понад усе ставлю інтерес свого читача, якого я люблю, а він мені платить тим же».

Василь Шкляр – гордість нашої сучасної літератури, співець українського спротиву тоталітарним режимам усіх часів. Цього письменника критики називають «батьком українського бестселера». У своїй літературній діяльності письменник принципово жодного разу не скористався спонсорською допомогою, не прийняв жодної державної нагороди. Письменник заборонив перекладати свої книги на російську мову.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: червень, 2025