Embedded Files
Український географ, геолог, педагог, один із засновників української геологічної школи Павло Аполлонович Тутковський народився 1 березня 1858 року у селищі Липівці теперішньої Вінницької області в родині службовця. Дитинство Павла та інших дітей в сім’ї пройшло під сильним впливом матері – жінки високої культури, музично обдарованої. Закінчивши Житомирську чоловічу гімназію зі срібною медаллю, в 1877 році поступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету, проте був виключений з нього в 1879 р. за участь у студентському заколоті. Закінчив курс у 1882 р. Проводив геологічні дослідження майже всіх губерній України. У 1895 р. підготував проєкт водопостачання Києва, завдяки чому місто одним із перших у Європі забезпечило себе артезіанською водою.
Особливе місце в колі краєзнавчих інтересів посідала унікальна пам’ятка поліської природи Словечансько-Овруцький кряж. Цій темі була присвячена його праця «Словечансько-Овруцький кряж та узбережжя ріки Словечни». Краєзнавчу тематику висвітлювали також його праці «Зональність ландшафтів Волинської губернії», «Бурштин у Волинській губернії», «З геології міста Житомира» та ін.
У 1911 р. захистив докторську дисертацію «Викопні пустелі Північної півкулі». Викладав у Київському університеті, 1917 р. створив при ньому Географічний інститут. Один з основоположників Української академії наук, входив до числа перших 12 українських академіків. Засновник Геологічного музею та перший директор Інституту геологічних наук Академії наук України. У 1920-х роках доклав чимало зусиль для формування школи українських геологів.
Павла Аполлоновича вважають універсальним вченим, який працював практично у всіх галузях науки про Землю. Розробив фізико-географічне районування території України, низку гіпотез та теорій з проблем еолового походження лісів та постльодовикових пустель. Незалежно від Володимира Вернадського, створив власну концепцію біосфери. Монографія Павла Аполлоновича Тутковського «Словник геологічної термінології» (1923) стала важливим внеском для формування української наукової термінології в галузі природничих наук. Читав лекції українською мовою. Через активну проукраїнську позицію зазнав звинувачень у націоналізмі, вченого викликали в спеціальні управління на бесіди, що спричинило різке погіршення здоров’я.
Павло Аполлонович Тутковський був видатною людиною. Він безмежно любив рідну землю, і ця любов, зрештою, стала причиною його майже повного забуття в роки тоталітаризму. В кінці 20-х років вченому прикріпили ярлик «націоналіста», крамольного вченого не раз викликали в ДПУ. Врятувала від ГУЛАГУ цього видатного вченого, українознавця і громадського діяча смерть.
Помер Павло Аполлонович Тутковський 1 червня 1930 р. у Києві, похований на Лук’янівському цвинтарі.
Ім’я Павла Аполлоновича Тутковського – академіка Академій наук України, Білорусі, геолога й етнографа, краєзнавця й географа, вченого-енциклопедиста, автора понад 1350 наукових праць і розвідок, подвижника науки та культури – має бути золотими літерами вписане в історію України.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: лютий, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse