Embedded Files
Український письменник Василь Корнійович Миколюк народився 8 березня 1904 р. в селі Могильне Кіровоградської області. У майбутнього письменника було нелегке дитинство. Після смерті батька довелося наймитувати, аби прогодувати родину. Освіту отримав у церковнопарафіяльній школі. І хоча вільного часу у хлопця майже не було, він наполегливо займався самоосвітою: багато читав художньої літератури, захоплювався математикою, фізикою, брав участь у сільській самодіяльності, працював у гуртках по ліквідації неписьменності.
У 1923 році В.Миколюк за путівкою комітету незаможних селян с. Могильного їде вчитися до Одеси, де його зараховують на робітфак при політехнічному інституті. Після робітфаку закінчує Одеський університет народної освіти. У студентські роки Василь Миколюк пробує свої сили в літературі, знайомиться з Іваном Микитенком, вступає до Одеської філії «Гарту», входить до складу редколегії громадсько-політичного та літературно-художнього журналу «Провесінь». З'являються друком його перші поетичні та прозові твори. У 1930-х роках завідує літературною частиною Одеського державного українського драматичного театру, обіймає посаду редактора сценарного відділу Одеської кінофабрики.
Василь Корнійович ‒ автор повістей «Завіса гір», «У павутинні», оповідань «Полинова любов», «Крилатий змій», «Три ордени» та інші, драматичних творів «Переможці смерті», «Йоган Бернштейн», «Бригадир». В останні роки свого життя В.Миколюк створив кіносценарій «Сокіл», працював над великим романом про перетворення в українському селі. На превеликий жаль, рукописи письменника не збереглися.
Творчий злет В.Миколюка перервав арешт 13 квітня 1937 року. Письменнику висунули звинувачення як учаснику терористичної організації. Під час обшуку було вилучено чимало книг, теки з чернетками, рукопис роману «Сестра». Книги та рукописи спалили.
23 вересня 1937 р. в закритому судовому засіданні виїзної сесії Військової колегії Верховного суду СРСР було розглянуто справу Миколюка Василя Корнійовича. Вирок «До вищої міри кримінального покарання ‒ розстрілу з конфіскацією всього особисто йому належного майна» приведений до виконання наступного дня.
27 листопада 1958 р. письменник був реабілітований посмертно.
Доля відміряла Миколюку лише 33 роки життя. Але і за цей час він встиг зробити чимало. На сьогодні не вся літературна спадщина письменника віднайдена, вона залишається малодослідженою і маловідомою широкому колу читачів. Однак ті твори, що залишилися, свідчать про неабиякий талант письменника.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: березень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse