Український письменник, журналіст, редактор Борис Микитович Харчук народився 13 вересня 1931 року с. Лози, Збаразького району (нині Вишнівецька селищна територіальна громада Кременецького району) в селянській родині. Його дитинство було дуже важким, адже припало на роки Другої світової війни.
Навчався в Учительському інституті у Кременці, де одним із його педагогів був Андрієвський В. П. У 1954 році закінчив Полтавський педагогічний інститут та Вищі літературні курси в Москві при Літературному інституті імені Горького.
Зі студентських років писав вірші, підготував навіть цілу збірку, але швидко зрозумів, що покликанням його є проза. Уже перша його повість стала своєрідним прологом до всього того, що письменник сказав у наступних творах. Він був великим працелюбом і сказав багато, і творів опублікував немало, попри активну протидію з боку недругів. Борис Микитович ‒ автор романів, повістей, оповідань, новел, есе, на сторінках яких проводив художнє дослідження українського національного характеру і народної моралі, особливо селянства, стверджував духовні цінності.
Над чотиритомним романом «Волинь» (1959-1965), що принесла йому визнання як непересічного письменника, Борис Харчук працював майже 6 років. Він був одним із перших, хто у 80-х роках ХХ століття звернувся до теми УПА.
Його повість «Вишневі ночі» в 1992 році була екранізована українськими кінематографістами. Твори Бориса Харчука ще за життя перекладалися англійською, німецькою, іспанською, вірменською, російською, таджицькою та іншими мовами.
Загалом письменник створив майже 20 романів і повістей, чимало оповідань та новел, у тому числі й для дітей. Своїми художніми творами та безкомпромісною поведінкою Борис Микитович наближав світлий день проголошення незалежної Української держави.
Жив у Києві. Помер 16 січня 1988 року.
У 1992 році Борису Харчуку була посмертно присуджена премія Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за твори літератури та мистецтва для дітей та юнацтва.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: вересень, 2025