9 березня народився Микола Якович Олійник

Кілька років потому Микола Олійник працював у Києві, у редакції газети «Молодь України», завідував відділом прози у провідному журналі Спілки письменників «Вітчизна», звідки був звільнений 1972 року, коли розпочалася чергова хвиля переслідувань української інтелігенції.

З-під його пера письменника вийшли есе та літературознавчі статті про Григорія Сковороду, Олександра Пушкіна, Юліуша Словацького, Марка Черемшину, Бориса Грінченка, Гната Хоткевича, Григорія Мачтета, Василя Яна, Андрія Головка, Василя Земляка, Жана Гріву, а також трилогія про відомого письменника-народовольця Сергія Степняка-Кравчинського ‒ «Пролог».

Провідною темою для письменника стало дослідження образу Лесі Українки. Про життя і творчість великої поетеси Микола Олійник написав цикл художньо-документальних творів, які здобули визнання читачів та критики, і вийшли у перекладі російською, грузинською та болгарською мовами. Творчою удачею Миколи Олійника є також трилогія «Жилюки», перша книга якої «Велика Глуша» була опублікована в 1965 році, друга «Кров за кров» ‒ у 1968, і третя «Судний день» ‒ у 1982 році. 1977 року Микола Олійник виступив з романом «Зерна». В 1980 році з'являється на книжкових полицях повість для юнацтва «Світанкові роси». Творчий доробок Миколи Олійника не вичерпується цими повістями та романами. Він написав також п'єси «Оновлення» (1957), «Одержима» (1979), опублікував збірки повістей і новел: «Чуєш, брате мій» (1959), «За життя» (1962), «Снігоцвіт» (1964), «За красою» (1967), «Терпкий запах живиці» (1980).

1991 року він став лауреатом державної премії імені Лесі Українки.

Микола Олійник помер 8 січня 1997 року, похований на Байковому цвинтарі у Києві. Пам'ятник письменнику встановлено у його рідному селі Бишів у 2007 році.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: березень, 2025

‼ Книжова полиця

Наукова бібліотека ДБТУ знайомить з кращими книгами з творчого доробку Миколи Олійника, які є в фонді книгозбірні:

📚 Олійник, М. Я. Дочка Прометея [Текст] : роман / М. Я. Олійник.‒ Київ : Рад. школа, 1985. ‒ 344 с. : портр.

Ще в дитячі роки Микола захопився творчістю Лесі Українки. Це захоплення не покинуло його і в зрілому віці ‒ літератор детально дослідив життєвий шлях Лесі й написав про неї повість. У першій її частині, що названа на,  ім'я письменниці, ведеться мова про дитячі роки літераторки. В другій же частині ‒ про молодість Лесі Українки, світоглядне формування та відносини з С. Мержинським. Книга отримала схвальні відгуки як серед читачів, так і серед представників критики. Тож це стало ще одним поштовхом до нових літературних доробків, присвячених улюбленій, геніальній письменниці. Тож 1963 року виходить друком повість «Одержима». Наступне її перевидання, що вийшло друком трьома роками пізніше, вже називалося «Дочка Прометея». 1991 року Миколу Олійника за цей твір було нагороджено Премією імені Лесі Українки.

 📚 Олійник, М. Я. Пролог [Текст] : роман / М. Я. Олійник. ‒ Київ : Рад. письменник, 1975. ‒ 574 с.

У 1971 році з'являється друком перша книга трилогії про відомого письменника Сергія Михайловича Степняка-Кравчинського ‒ роман «Туди, де бій», через рік друга ‒ «Жага», потім ‒ «Чужина». У 1975 році трилогія виходить у світ під спільною назвою «Пролог».

📚 Олійник, М. Я. Жилюки [Текст] : роман / М. Я. Олійник. ‒ Київ : Дніпро, 1981. ‒ 352 с.

Творчою удачею Миколи Олійника є також трилогія «Жилюки», перша книга якої «Велика Глуша» була опублікована в 1965 році, друга «Кров за кров» ‒ у 1968-му, і третя «Судний день» ‒ у 1982 році. У трилогії простежуються долі членів однієї селянської родини.

Долучайтеся до читання! Читання – це насолода неквапливістю, спокоєм та особистим розвитком!