Embedded Files
Український поет Григорій Іванович Воробкевич народився 10 січня 1838 року. Походив зі священницької родини, що мала румунське і литовське коріння. Навчався в гімназії та духовній семінарії. Прийняв сан священника.
Григорій Воробкевич служив у Львові, Чернівцях. 1860 р. взяв шлюб з Мартою Козубівною – донькою урядника. Єдиного сина назвали Іваном – на честь батька. Однак родинне щастя Григорія було нетривалим: по трьох роках подружнього життя Марта померла від тяжкої хвороби.
Щоб тамувати біль, Григорій поринув у поезію та музику. Наприкінці 1860-х років почав писати ліричні вірші, які за мелодикою та змістом нагадували українські народні пісні; поеми на історичну тематику («Богдан», «Берестечко», «Сон»). Твори друкувались у журналі «Правда», альманаху «Руська хата», інших виданнях.
Свої твори Г.Воробкевич оприлюднював під псевдонімом «Наум Шрам» (так звали одного з героїв «Чорної ради» П.Куліша). Нищівно критикував москвофілів з їхнім «язичієм», щиро і пристрасно висловлював свою любов до України та рідного краю. У кращих своїх творах у дусі народних пісень він показав життя буковинського населення, зобразив картини визвольної боротьби українського народу під проводом Б. Хмельницького.
Важливою темою для поета завжди були проблеми людських негараздів та неволі. Особливо гостро у своїй творчості Григорій Воробкевич виступав проти національного гніту, провокаторів, що намагалися зіштовхнути румунів і русинів.
Згодом, на слова молодшого брата Сидір Воробкевич (один із засновників і редакторів журналу «Буковинська зоря», альманаху «Руська хата», фундатор «Руського літературного товариства») видав збірку пісень для школярів, яка була на той час єдиним українським посібником для буковинського учнівства.
Від 1870 р. Григорій Воробкевич працює у духовній семінарії в Чернівцях, за якийсь час обіймає посаду її ректора. У 1881 р. отримує одну з найбільших буковинських парафій – у с. Топорівці. Засновує тут читальню (по його смерті вона занепала й на її місці виникла корчма), мріяв створити сільську крамницю, чому завадила хвороба. Зіграв важливу роль у громадському та культурному житті Буковини.
Зупинила просвітницьку й духовну працю Григорія хвороба.
20 листопада 1884 р., геть недужий, Григорій повертається до Чернівців. Зупиняється у брата Сидора. У братовій оселі 24 листопада 1884 року Григорій Воробкевич помер, довіривши братові опікуватися над сином.
Повноцінна збірка віршів Григорія Воробкевича було видано лише в 1904 році.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: січень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse