7 червня народився Анатолій Дмитрович Базилевич
Український художник, видатний майстер графіки Анатолій Дмитрович Базилевич народився 7 червня 1926 року в Жмеринці на Вінниччині. Переїхавши з батьками до Жданова (нині Маріуполь) Донецької області, семирічний Анатолій відвідував художній гурток при металургійному заводі. У 1947 році Анатолій Базилевич вступив до Харківського художнього інституту. У своїй дипломній роботі ‒ ілюстраціях до «Буковинської повісті» І. Муратова, він зумів максимально наблизитися до стилю ілюстрованого твору і розкриття психологічного образу героїв.
Перша книжка, «Байки» Г. Брежньова, оформлена Анатолієм Базилевичем, побачила світ у 1951 році в Харківському книжково-газетному видавництві. Наступного року з’явилися його ілюстрації до «Байок» І. Крилова, що вийшли друком у київському видавництві «Молодь». Після закінчення інституту в 1953 році Анатолій Базилевич переїхав до Києва і почав активно співпрацювати з видавництвами «Веселка», «Молодь», «Дніпро» та іншими, брав участь у художніх виставках. У 1956 році А. Д. Базилевича прийняли до Спілки художників. У 1961 та 1996 роках у Києві відбулися його персональні виставки.
Анатолій Базилевич за свою творчу кар'єру проілюстрував безліч творів української та світової літератури. Він ілюстрував твори Марка Вовчка, І. Франка, М. Шолохова, Я. Гашека, Леся Мартовича, Г. Квітку-Основ'яненка, І. Нечуя-Левицького, Т. Шевченка, С. Руданського, І. Котляревського, О. Гончара, А. Свидницького, В. Симоненка, Ю. Збанацького, О. Ковіньки та багатьох інших. Анатолій Дмитрович був одним із кращих ілюстраторів дитячої книги в Україні. Ілюстрував «Угорські казки», «Казки» Г. Х. Андерсена, «Кіт у чоботях» Ш. Перро, «Гензель і Гретель» братів Грімм, «Абу-Касимові капці» І. Франка, збірник «Українські народні казки» (1970, 1974), казки М. Стельмаха та інші літературні, українські народні казки та казки народів світу. В ілюстраціях до книжкових видань для читачів-дітей митець завжди знаходив найвиразнішу форму малюнка, який би залишився в уяві дітей. А глибоке розуміння психології дитини допомогло йому донести до юного читача основні сюжетні лінії літературного твору.
Художник майстерно відтворював людську постать у найскладніших ракурсах, а обличчя виписував з найтоншими проявами міміки. Для своєї роботи талановитий графік завжди шукав прототипів серед сучасників, які зовнішністю і поведінкою нагадували літературних героїв. Так він працював і над своїм улюбленим твором ‒ «Енеїдою» І. П. Котляревського. Їй він віддав дев'ять років свого життя і зробив понад 130 малюнків, створивши унікальний за обсягом і художньою адекватністю слову образотворчий цикл. Цією роботою митець підтвердив віртуозну майстерність як художник-психолог і рисувальник, котрий вміло користується кольором, діапазоном сміху, починаючи з доброзичливого жарту і закінчуючи вбивчою іронією і сарказмом. Герої Анатолія Базилевича ніби покинули сторінки книжок і давно живуть самостійним життям. Їх легко можна впізнати завдяки неповторній манері художника. Це хвацький парубок моторний Еней з ватагою хлопців-молодців, лукавий дід Щукар, Возний із Наталкою Полтавкою та інші.
Анатолій Базилевич відзначений званням «Народний художник України», «Заслужений діяч мистецтв». 30 червня 2005 р. у Києві на 79-му році Анатолій Базилевич помер.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел