18 вересня народився Іван Степанович Рижський

У 1802 р. І. Рижський стає членом Імператорської Російської академії наук. Цього ж року  йому було присвоєне звання доктора філософії,  а в лютому 1803 р. його затверджують професором Харківського університету. Він проводив активну наукову роботу, сприяв поширенню передових наукових знань.

У день відкриття Харківського Університету, 17 січня 1805 р., Ризький виголошував промову «Про витончені науки». Наступного дня на першому засіданні Ради, яке відбулося для обрання ректора та інших посадових осіб, Ризький був обраний ректором на перший університетський рік. Затверджений в цьому званні 25 лютого. Обирався ректором шість разів (у 1805-1806 і 1808-1811 роках, вибори проводилися щорічно).

Ректорство І. Рижського припало на досить складні часи ‒ то був нелегкий період становлення університету. Обладнання навчальних приміщень, добір кадрів, студентські справи, різноманітні господарські проблеми, ‒ ось далеко не повний перелік того, чим доводилося займатися ректору.

Багато зусиль, енергії, знань віддав І. Рижський становленню цього навчального закладу, тут надзвичайно яскраво проявилися його якості організатора і педагога. Про його дивовижну працездатність свідчить хоча б те, що протягом семи років І. Рижський брав участь майже у 720 засіданнях правління університету (на рік приблизно 100).

Свою захопленість наукою Іван Степанович прагнув передати студентству. Очолюючи в університеті кафедру красномовства, віршування і російської мови, він намагався не тільки підняти свої лекції до рівня кращих зразків ораторського мистецтва, а й водночас подати матеріал цікаво і яскраво. Ректор був автором «Науки стихотворства...» (1811).

Розробляв філософські питання мови й мислення, естетики, теорії літератури та історії. Його праці містять прогресивні для того часу ідеї. Фундаментальна праця «Умословие, или Умственная философия» присвячена проблемі теорії пізнання й логіки, особливо докладно висвітлено вчення про форми мислення, індуктивний метод. Водночас Іван Степанович приділяв велику увагу навчально-видавничій роботі. Так, підручники І. Рижського з логіки і риторики ‒ «Умословие, или умственная философия» та «Опыт риторики...» ‒ неодноразово перевидавалися.

Матеріаліст у розумінні явищ природи, І. Рижський визнавав визначальний вплив матеріального світу на свідомість людини. Вважав, що ми не можемо мати ніякого уявлення про речі, що перебувають поза нами, до того, як вони якось не подіють на наші почуття. На думку вченого, будь-яке пізнання починається з відчуття, проте ніколи не зупиняється на цьому рівні розвитку.

Найвідомішими працями І. С. Рижського є: «Опыт риторики» (1805), «Введение в круг словесности» (1806), «Наука стихотворства» (1811), за якими навчалися студенти не лише Харківського, але й Московського, Казанського університетів. У праці «Введение в круг словесности» (1806) І. Рижський вперше у вітчизняній лінгвістиці розглянув найважливіші питання мовознавства: походження мови, закономірності розвитку, структури, роль мови в суспільному житті.

Іван Степанович був наділений яскравим педагогічним талантом. За роки свого ректорства він зумів створити в Харківському університеті стиль взаємоповаги, доброзичливості й свободи думки. Загальновідомо, що моральні якості людини витримують суворий іспит тоді, коли їй надається влада над іншими людьми. За спогадами сучасників, І. Рижський був демократичним і простим у спілкуванні, при цьому тримався з гідністю, але без зверхності та погорди. Авторитет його був незаперечним, а чесність і добропорядність викликали щиру пошану колег і студентів.

Помер Іван Рижський 14 березня 1811 р. у Харкові.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: вересень, 2025