Сьогодні православне свято 24 грудня ‒ день перед Різдвом Христовим, Різдвяний святвечір. За біблійними переказами, більше ніж 2 тис. років тому в Різдвяний святвечір на небі з'явилася Вифлеємська зірка, яка і сповістила світ про появу Спасителя.
За давньою традицією, належне різдвяне святкування починається ще ввечері, Надвечір’ї Різдва Христового, з духовних і матеріальних приготувань.
Дідух ‒ один із найважливіших обрядів Святвечора. У давнину він ототожнювався із місцем духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з городу до оселі й для них, вважалося, господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.
Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив.
Накривання столу ‒ це магічний обряд Навечір'я Різдва Христового. Під скатертину ставили сіно, на чотири кути столу по голівці часнику ‒ «щоб злу силу відігнати», пшеницю, монети (у різних частинах України є своя специфіка)
За традицією, на Святвечір на столі повинно бути рівно 12 страв. Таку кількість пов’язують із 12 апостолами. Приготування страв в давнину розпочиналося із самого ранку і до появи першої зірки господиня мала впоратися з усім.
Важливо, що цілий день, аж до святкової вечері, не можна було нічого їсти. І лише з першою зіркою на небі, українці розпочинали святкову трапезу.
Усі страви, які до свята готують господині – пісні. Серед традиційних: кутя, вареники, грибна юшка, голубці, картопля, риба (не в усіх регіонах), гриби, капуста, квасоля, узвар, пампушки.
Кутя – це, безперечно, найважливіша страва цього вечора. Її готують із немеленої пшениці, рису, вівса? ячменю та солодкої добавки – меду, цукру, родзинок, варення, цукатів, сухофруктів (зерно в куті символізує вічне життя і достаток, а солодкість – символ райського блаженства). За давнім звичаєм, першим кутю за столом куштував господар.
Також обов'язково на святковому столі мають бути:
Свічка. Горіння свічки – це свідчення віри, приналежності людини до Божественного світла. Свічка супроводжує вірянина від Хрещення до смерті. Це – символ готовності людини до зустрічі із Богом.
Сіль. Без неї не можна відчути повноти смаку страви. Так і людина не може творити справжнього добра, не перебуваючи в гармонії з Богом. Сіль вказує на внутрішню суть людини.
Часник. Його кладуть на чотири кути столу під скатертину, щоб відігнати від родини й хати злих духів. Це символ очищення від гріха, який отруює людське життя, символ родючості й здоров'я.
Під час Свята вечеря (трапези) за столом ні в якому разі не можна сваритися, сперечатися і лихословити. Навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у новому році було мирно і в хаті, і поза хатою. Діти мають допомагати старшим у святкових приготуваннях. Снідати й обідати 24 грудня не прийнято, легкий перекус дозволений тільки дітям.
Сідати за різдвяний стіл необхідно з появою першої зірки. Святий Вечір починається молитвою і запалюванням різдвяної свічки. У компанії всієї родини, в тому числі й немовлят, господар будинку благословляє вечерю. Всі члени родини в цей день повинні бути вдома. Кажуть, якщо в цю ніч десь заночувати, то цілий рік будеш блукати по світу.
Коли когось із родини немає вдома, для нього ставлять миску і кладуть ложку.
На Святий вечір, згадували про всіх рідних, аж до сьомого покоління. Від цього і походить традиція запрошувати на Різдвяне свято, всіх, кого вже немає в цьому світі разом з нами, а на ніч залишати узвар і кутю на столі чи на вікнах, або ж на додаткову тарілку на столі.
Ніщо не може бути в цей вечір поза домом – позичене чи десь забуте.
Якщо на цей час трапиться стороння людина, його теж запрошують до столу. Гість на Святій Вечері, за віруванням наших предків, приносив щастя в дім.
Під час вечері виходити з-за столу не годиться, розмовляти багато ‒ теж не добре. Першу ложку куті господар підкидає до стелі ‒ «щоб так ягнята стрибали, як ця пшениця скаче від землі до стелі!»
Після вечері починаються забави. Починають колядувати та зустрічати колядників, нагороджуючи їх солодощами чи грошима.
Наукова бібліотека ДБТУ бажає вам, наші друзі, смачної куті, родинної безпечної вечері! Нехай Різдвяний святвечір принесе в ваш будинок особливий дух свята, добра, любові та щастя. Бажаємо вам миру і світла. Нехай ваше життя ніколи не буде затьмарене сумом і похмурими днями. Бажаємо, щоб ваше здоров'я було міцним, сім'ї ‒ щасливими, а справи ‒ успішними. Зі Святвечором!
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел