2 березня народився Костянтин Дмитрович Ушинський

Міцний фундамент знань і шанобливе ставлення до науки дало Ушинському навчання в Новгород-Сіверській гімназії, яку він закінчив у 1840 році. Здобувши середню освіту, Ушинський вступає до Московського університету на юридичний факультет та закінчує його з відзнакою у 1844 році. У цьому ж році Рада університету присудила йому ступінь кандидата юриспруденції.

У 1846 році він стає виконувачем обов’язків професора камеральних наук кафедри енциклопедії законознавства, державного права і науки фінансів в Демидівському ліцеї в Ярославлі. Але відмінність в педагогічних поглядах з керівництвом ліцею призвела до відставки Костянтина Дмитровича в 1849 році. Скрутне матеріальне становище змусило його погодитися обійняти посаду дрібного урядовця в одному з департаментів Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі (1849-1855). Однак за різку критику свого керівника, відомого українофоба Д. А. Толстого, Ушинського звільнили.

Всесвітню відомість та визнання К. Д. Ушинського дуже легко пояснити, адже прості (і в своїй простоті геніальні) ідеї, які є основою концепцій видатного педагога, не втрачають своєї актуальності й сьогодні. На ідеях К. Д. Ушинського будувалася й розвивалася педагогіка не тільки українська, а й багатьох інших країн. Його вчення наслідували українські педагоги Х. Д. Алчевська, Г. Г. Ващенко, Б. Д. Грінченко, М. І. Демков, Т. Г. Лубенець, А. С. Макаренко, С. Ф. Русова, В. О. Сухомлинський, Я. Ф. Чепіга.

Творча спадщина вченого посіла вагоме місце у світовому педагогічному просторі. Його підручник «Рідне слово» перевидавався 150 разів, а «Дитячий світ» ‒ 70 разів і ними користувалися учні й вчителі й у Болгарії, Чехії, Словаччини, Польщі.

Фундамент для побудови педагогічної системи в цілому Костянтин Дмитрович Ушинський бачив у концепції народності виховання. Термін «народність» Ушинський пояснює як своєрідність кожного народу, яка зумовлена його історичним розвитком, географічними, економічними, політичними та іншими умовами його життя. У кожного народу своя особлива система виховання, і, як не можна жити за зразком іншого народу, так само не можна виховуватись за чужою запозиченою педагогічною системою.

К. Д. Ушинський не заперечував використання педагогічного досвіду інших народів, але вимагав, щоб його засвоєння було критичним. Вказуючи на неприпустимість механічного перенесення виховних систем з однієї країни в іншу, він говорив про доцільність використання кращих елементів виховного досвіду народів, але вважав що повністю побудувати виховання у своїй країні на цих елементах також неможливо.

В 1862 р. К. Ушинський одержав довгострокове відрядження до Швейцарії, що тривало 5 років. Учений-патріот і на чужині проводив напружену наукову роботу. Склав книжку для читання «Рідне слово» (1864 р.), написав статтю «Педагогічна подорож до Швейцарії», підготував до друку два томи фундаментальної праці «Людина як предмет виховання» (1868 р.), зібрав матеріал до третього тому цього унікального твору.

  У 1867 році К. Ушинський повернувся до Росії. Постійні переслідування остаточно підірвали здоров’я видатного педагога. За порадою лікарів він поїхав до Криму лікувати хворі легені. Згодом вирішив остаточно оселитися в Києві. Але невдовзі його спіткало важке горе. На полюванні через нещасний випадок загинув старший син, вісімнадцятирічний  Павло. Після тяжких страждань здоров’я К. Ушинського знову погіршало. Лікарі наполягали на ще одній поїздці до Криму. По дорозі він змушений був через хворобу зупинитися в Одесі, де й помер 23 грудня 1870 р. Поховали його в Києві, над Дніпром, на території Видубицького монастиря.

 Недовгим, але яскравим був життєвий шлях цієї людини, яка залишила творчу спадщину, що переживе віки. На ідеях «учителя учителів» ґрунтується сучасна, в тому числі й українська педагогіка.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: лютий, 2025