Видатний вчений-фізик, педагог, громадський діяч, один із засновників Харківської школи експериментальної ядерної фізики Антон Карлович Вальтер народився 24 грудня 1905 р. у Перетбурзі в сім’ї спадкоємних лікарів.
У 1915 році Антон вступив до 3-ї гімназії Петрограду, перейменованої у 8-му радянську школу. Після смерті батька (січень 1918 р.), юний Вальтер змушений був суміщати навчання у школі із заробітками. У 1922 році Антон Карлович закінчив школу і вступив до Петроградського (з 1924 р. Ленінградського) політехнічного інституту на фізико-математичний факультет, який успішно закінчив у 1926 році.
З 1924 р. працює молодшим науковим співробітником у лабораторіях М.Семенова і А.Ф. Іоффе Фізико-технічного інституту АН СРСР.
У 1928 –1930 рр. за сумісництвом обіймає посади асистента кафедри фізики, заступника декана фізико-технічного факультету політехнічного інституту.
У 1930 році групі ленінградських вчених, у т. ч. А. Вальтеру, було запропоновано організувати наукову роботу у недавно заснованому Українському фізико-технічному інституті (УФТІ) у Харкові (нині Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут»).
У 1932 році спільно з К. Д. Синельниковим, О. І. Лейпунським і Г. Д. Латишевим уперше в СРСР здійснив розщеплення атомного ядра штучно прискореними частинками. Це був перший великий успіх молодого Антона Вальтера.
Брав безпосередню участь у створенні унікальних на той час прискорювачів іонів та елементарних частинок. З допомогою створених прискорювачів виконав разом зі співробітниками серію досліджень з ядерної спектроскопії, відкрив близько 20 нових ізомерів, вивчив розсіювання протонів ядрами, поляризацію нуклонів у ядерних реакціях.
За успішні наукові розробки в галузі ядерної фізики, прискорювачів заряджених частинок у 1937 році Антону Вальтеру присвоєно науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук без захисту дисертації. Через два роки вчений захищає докторську дисертацію на тему «Електростатичні генератори та їх застосування».
У Харкові Антон Вальтер продовжує суміщати наукову роботу з педагогічною. Він працює професором Харківського механічно-машинобудівного інституту (1932‒1935, нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»), Харківського автомобільно-дорожнього інституту (1935‒1937, нині Харківський національний автомобільно-дорожній університет).
У 1937-1965 працював професором Харківського університету (нині Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). З ініціативи вченого засновано кафедру фізики атомного ядра (1937 р.), а також кафедру експериментальної фізики, яку він очолював з 1949 по 1965 рр. В університеті Антон Вальтер закладає базу для досліджень з питань ядерної фізики, створює школу фізиків-ядерників. На допомогу науково-педагогічному процесу вчений розробляє навчально-методичні матеріали, зокрема, «Лекции по физике атомного ядра» (Х., 1939), чотири видання 1963, 1974, 1978, 1991 років підручника «Ядерна фізика» (у співпраці з І. І. Залюбовським), читає лекції, керує науковими працями аспірантів, викладачів.
Антон Карлович Вальтер, пристрасно захоплений фізикою атомного ядра, проводив чималу роботу з популяризації фізичної науки серед громадськості міста, насамперед молоді. За матеріалами вітчизняних та іноземних публікацій вченим підготовлено цікаві за змістом, доступні за формою сприйняття книги «Сверхвысокие напряжения» (Х., 1932), «Атака атомного ядра» (Х., 1935), «Физика атомного ядра» (Л.; М., 1935), «Космические лучи»(Л., 1937). Антон Вальтер блискуче читає лекції про досягнення науки і техніки, дослідження в галузі фізики атомного ядра, використання атомної енергії та інші.
У перші місяці війни 1941 року Антон Вальтер працює над проблемою використання внутрішньоядерної енергії в оборонних цілях, очолює районну патрульну службу, проводить заняття для народних ополченців, здійснює евакуацію устаткування УФТІ.
На початку 1944 року Антон Карлович Вальтер бере участь у відновленні роботи найбільших у Європі і до того ж єдиних в Радянському Союзі електростатичних високовольтних генераторів у Харкові. У 1947 році він розробляє перші теоретичні праці з фізичних основ лінійних прискорювачів електронів.
У 1950-1959 рр. вчений проводить дослідження з питань ядерних реакцій, у 1960-1965 рр. займається розробкою потужних прискорювачів та підготовкою експериментальної бази для вивчення фізики високих енергій.
Антона Карловича нагороджено Орденом Трудового Червоного Прапора (грудень 1951 р.). У травні 1951 р. його обрано дійсним членом Академії наук Української РСР. У січні та травні 1954 р. А. К.Вальтера було представлено до нагороди двома Орденами Леніна за виконання урядового завдання в галузі термоядерної зброї та за багаторічну науково-дослідну роботу. У 1955 р. вчений був відзначений звання заслуженого діяча науки Української РСР за підготовку наукових кадрів.
Науковий доробок Антона Вальтера нараховує понад 240 видань загальнодержавного та міжнародного значення (насамперед наукових книг, статей, доповідей на наукових конференціях) українською, російською, англійською, німецькою мовами. Серед авторитетних видань вченого слід відзначити «Електростатичні генератори» (Берлін, 1963), а також монографію «Электростатические ускорители заряженных частиц» (М., 1963), підготовлену в співавторстві.
Антон Карлович Вальтер користувався великою повагою серед колег, студентів, всіх, хто його оточував. Він проявляв себе лідером у професійній, громадській роботі. У будь-якій життєвій ситуації, будь-якій справі Антон Карлович вирізнявся інтелігентністю, безкорисливістю. Антон Карлович завжди надавав допомогу тим, хто в цьому мав потребу. Як депутат 4-х виборчих термінів Харківської міської Ради депутатів трудящих (1950-ті рр.) він працює у комісії з питань освіти. Завдяки його доброзичливості, авторитету він позитивно вирішував проблеми, з якими зверталися мешканці міста.
Блискуче володіння Вальтером англійською, німецькою, французькою, латинською мовами давало йому змогу читати наукову літературу майже усіма мовами європейських країн. Він допомагав службовцям перекладати матеріали, складати реферати тощо.
Антон Карлович був хорошим спортсменом. У Харкові він займається різними видами спорту, насамперед легкою атлетикою, плаванням (стрибками у воду), альпінізмом, парашутизмом, лижами. На громадських засадах працює у Харківській обласній раді спортивного добровільного товариства «Наука», інструктором з плавання, лиж, гімнастики. За його ініціативою на території УФТІ було обладнано спортивний майданчик, тенісний корт, встановлено турнік та інше.
На початку 60-х років суттєво погіршився стан здоров’я Антона Карловича. Після третього інфаркту виникли необоротні процеси в його організмі. Помер Антон Карлович Вальтер 13 липня 1965 року.
Одну з вулиць району П’ятихатки названо ім’ям академіка Вальтера.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: грудень, 2025