31 січня народився Тимофій Васильович Локоть 

У 1904 р. захистив дисертацію на ступінь магістра сільського господарства «Вологість ґрунту у зв’язку з культурними та кліматичними умовами».  1905 р. за конкурсом Т. В. Локотя обрано професором Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва, де він викладав часткове землеробство у 1905/1906 навчальному році.

Тимофій Васильович також брав участь у суспільному житті, бувши гласним Чернігівського земства. Займався публіцистикою, виступав за муніципалізацію земель. У 1906 р. він обраний членом першої Державної думи від Чернігівської губернії. Він входив до складу Трудової групи, був секретарем бюджетної комісії, брав участь у дебатах з аграрного питання, питання смертної кари тощо. Після розпуску Думи підписав «Виборзьку відозву», за що він був ув'язнений на 3 місяці.

Політичні погляди Тимофія Васильовича Локотя були доволі гнучкими. Спочатку він був членом «Союзу визволення». Згодом – монархіст і націоналіст.

Після початку Першої світової війни викладав також у Київському політехнічному інституті. З січня 1912 р. – приват-доцент фізико-математичного факультету Московського університету з кафедри агрономії, але через бойкот студентів змушений був відмовитися від читання курсу лекцій.

З 1912 р. учений знову повернувся до Нової Олександрії, викладав часткове землеробство, завідував дослідною фермою Новоолександрійського інституту сільського господарства і лісівництва.  З 1914 р. Тимофій Васильович викладав  сільськогосподарське законознавство

У 1920 р. після громадянської війни емігрував до Сербії, де працював професором агрономічного факультету Белградського університету. Був членом постійного бюро Російської парламентської групи. У 1921 р. взяв участь у роботі Всезакордонного церковного собору в Сремських Карловцях (Сербія).

Професору Т. В. Локотю належить чимало наукових і навчальних робіт з природознавства, рослинництва, селекції, землеробства, законодавства і народної освіти. Серед них найбільш вагомі: «Усвоение минеральных веществ растениями», «Основы частного земледелия: история, теория и техника селекции сельскохозяйственных растений, их состав, корневая система и минеральное питание; культурно-исторические и социально-экономические факторы развития сельскохозяйственной культуры», «Сельскохозяйственное законоведение: землеустройство, переселение» та ін.

Після виходу у відставку мешкав у м. Земун.

Помер 25 липня 1942 р., похований на Новому цвинтарі у Белграді.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025