Embedded Files
Українська художниця, майстриня графіки та станкового живопису Олена Нилівна Яблонська народилася 28 серпня 1918 року в Смоленську, у родині художника, графіка Нила Олександровича і викладачки словесності та Віри Георгіївни Яблонських. Олена рідна сестра відомої української художниці Тетяни Яблонської. З 1928 сім'я року жила в Одесі, у 1930-му потрапила до Кам'янця-Подільського. Яблонські здійснили невдалу спробу перейти кордон, після цього переїхали в Луганськ.
Першим вчителем для Олени став її батько. В 1934 році вступає у Київський художній технікум і проходить трирічну програму за один рік. У 16 років, завдяки батьківській підготовці, Олена Нилівна вступила у 1935 році до Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури), клас Костянтина Єлеви, також у Ф. Кричевського, О. Шовкуненка, П. Котова.
Дипломна робота Олени Яблонської називалася «Купання дітей в Дніпрі». З початком Другої світової війни евакуювалася в Саратовську область, де до звільнення Києва працювала обліковцем. Олена Нилівна була нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.». Відомість отримала після представлення картини «Відбудова домни» на першій післявоєнній виставці у Москві в 1945 році.
З 1946 року ‒ учасниця республіканських, всесоюзних і міжнародних виставок. Член Спілки художників УРСР з 1944 року. У 1944-1947 роках Олена Нилівна Яблонська викладала в Київському художньому інституті, у 1945-1975 рр. ‒ в Республіканській художній середній школі імені Т. Г. Шевченка.
Авторка ілюстрацій до дитячих книг, 20 років пропрацювала у видавництві «Веселка». Ціле покоління пам'ятає: «Читаночка», «Катруся», «Кую, кую чобіток», «Малятам-соколятам», «Я малий собі гуцулик», «Барвиста книжка», «Загадки», «Хитрий лис фарбує ліс», «За лісом за пралісом золота діжа сходить», «Ластівка з Лужиці» і багато, багато інших – саме вони зробили Олену видатним ілюстратором дитячої книги. На цих ілюстраціях виросло не одне покоління дітей.
Працювала в галузі станкового малярства та плакату. Олена Яблонська поєднувала побутовий жанр з індустріальним пейзажем, малювала пейзажі, натюрморти, тематичні полотна («Відбудова домни», «У рідному гайочку», «Серпень», «Квітень», «Літо», «Хрещатик», «Вродили яблука», «Цвіте мак», «Гуси»).
Утім, коло діяльності Олени Нилівни цим не обмежувалося. Водночас (1945-1975 рр.) вона викладає в художній школі, згодом – у Художньому інституті, її студенти – скульптори та графіки.
З початку 1970-х Олена Нилівна Яблонська знову починає писати, присвячуючи себе станковому живопису. Її образотворчий талант, що не до кінця розкрився в ілюстраціях, ніби виривається на волю. Картини з’являються на багатьох виставках, потрапляють до художніх музеїв країни, приватних колекцій. У 1977 році Олені Яблонській присвоєно звання «Заслужений художник України». З 1990 відбувся ряд персональних виставок у Києві.У творах останніх років зазвичай соковитий, насичений колір її палітри набуває ніжності й легкості. І здається, що Олена Нилівна проникає в саму душу природи ‒ оскільки цю душу вона відчуває як ніхто інший. Писала картини до 89 років, поки не втратила зір.
Твори Олени Нилівни Яблонської представлені в Національному художньому музеї України, в музеях, галереях і приватних колекціях в Україні, Німеччині, Англії, США та в інших країнах.
Померла видатна художниця 25 березня 2009 року в Києві, похована на Байковому кладовищі.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: серпень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse