30 серпня народився Олекса Григорович Мальченко (псевдонім Олекса Ізарський)

В університеті О. Мальченко привернув на себе увагу знанням мов, ерудицією, там же напередодні війни розпочав наукову і перекладацьку роботу. Цікаво, що свій творчий шлях розпочав він не з віршів (як більшість представників покоління другої світової війни), а з літературознавчої розвідки «Рільке в Україні». В ній автор висловив думку про те, що Рільке «глибше за своїх вчителів і біографів відчув своєрідність нашої країни і людей, історії і культури України».

Війна обірвала навчання і плани стати вченим. Олекса Мальченко залишає Київ та університет і повертається до рідної Полтави, де живуть його батьки й друзі шкільних років. Саме в Полтаві, під час окупації, О. Мальченко пише уже згадану повість «Ранок», якою започаткував серію книг про сім'ю Лисенків. Завершена вона була восени 1943 року в Кам'янець-Подільському, а вийшла окремим виданням через двадцять років у Мюнхені.

Загалом життя Олекси в Полтаві часу німецької окупації (як і подальший його шлях) можна певною мірою простежити за книжками («Полтава», «Саксонська зима» та іншими).

У Полтаві письменник удосконалював знання європейських мов, розпочав роботу над повістю «Ранок мого життя».

У вересні 1943 року, коли фронт знову наблизився до Полтави й стало зрозумілим, що місто повернеться під більшовицьку владу, родина Мальченків вирішила виїхати на Захід. Спочатку вони дісталися Кам’янця-Подільського. Після багатьох місяців поневірянь по таборах для неповерненців Мальченки урешті-решт осіли в Німеччині, в баварському місті Діссені-ам-Аммерзее, що розташувався на березі озера Аммер. Там вони прожили до 1949 року. У 1949 році родина Мальченків перебралася до Мюнхена й оселилася в районі Боґенхаузен.

Під час перебування в Німеччині Олекса Мальченко розпочав активну літературну діяльність. Поступово в українській пресі закордоння з’являється все більше й більше його рецензій, літературно-критичних статей, оглядів. Увагу О. Мальченка привертають новели Ю. Косача, переклади Б. Кравціва, творчість брата Миколи Зерова М. Ореста, фламандська література. Він знайомиться з багатьма німецькими письменниками – Г. Вайгелем, П. Дерфлером, К. Едшмідом, Х. Кароссою, українськими письменниками-емігрантами О. Бургґардтом (Ю.Кленом), В. Баркою, І. Костецьким, О. Грицаєм, М. О рестом. Переклад новели П. Дерфлера «Батькові руки», зроблений письменником, друкує Т. Курпіта у своєму журналі «Рідне слово» (Мюнхен).

Наприкінці 1940-х років після смерті батька із матір'ю та братом переїхав до США, оселився в Клівленді. Після переїзду до США побачили світ такі частини хроніки – «Віктор і Ляля», «Чудо в Мисловицях», «Київ», «Саксонська зима», «Полтава», «Літо над озером», «Столиця над Ізаром», літературно-критичні нариси про Р.-М. Рільке, Й. Лятґеба, М. Ореста та інших діячів культури, а також низка літературних рецензій, спогадів, уривків із власного щоденника, опублікованих у різних виданнях.

Творчість  Олекси Григоровича  відразу привернула увагу критиків. Про його твори писали, зокрема, В. Державін, Ю. Лавріненко, І. Костецький, І. Качуровський, А.-Г. Горбач, І. Кошелівець.

24 січня 2006 року в Полтаві відбулася презентація «Щоденників» («Висмики» з щоденників) Олекси Ізарського, які охоплюють 1940-1980 рр. Сам письменник писав: «У щоденниках моїх, треба визнати, розмістилася ціла енциклопедія нашого літературного життя за кордоном України… Жаль, якщо всі ці великі й малі факти загинуть…». Та завдяки «першовідкривачам» О. Ізарського (О. Г.  Мальченка) полтавцям П. Ротачу та Г. Кіященко «Щоденники» були видані (до речі, як і твори письменника «Полтава» та «Столиця над Ізаром).

Олексій Григорович Мальченко помер у ніч з 26 на 27 березня 2007 року у місті Клівленді (штат Огайо, США). Доля Олекси Ізарського подібна до долі багатьох українських митців в еміграції – учених, письменників, поетів, художників… Фатальним чином історичні буревії регулярно вимітають з української землі все вчене, просвічене, вірне історичній правді й народній культурі, не байдуже до долі країни. І віриться, що здобутки його духу прийдуть в Україну, щоб виплекати справжніх патріотів рідної землі, гідних представників української нації…

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: серпень, 2025