Embedded Files
Український письменник, фольклорист, публіцист, драматург, громадський та культурний діяч Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в м. Миргороді на Полтавщині. За характером Панас Рудченко був тихий, мовчазний та не любив сварок. Можливо, саме через це він обрав літературний псевдонім «Мирний». Завдяки такій таємниці губернське жандармське управління у 1915 р. не змогло розшукати Панаса Рудченка. А він, розпочавши трудове життя з 14 років, на той час став одним із найповажніших чиновників на всю губернію: статський радник, кавалер п’яти орденів, начальник першого відділу Полтавської казенної палати.
Навчався в Миргородському парафіяльному і в Гадяцькому повітовому училищах. Служив у канцеляріях, бухгалтером губернської скарбниці у Полтаві, а згодом – на різних посадах у губернській казенній палаті. Чиновником Панас Рудченко був майже 40 років, дослужився до чину дійсного статського радника. З 1871 р. працював і мешкав у Полтаві. Однак чиновницька кар'єра не приносила особливого задоволення, тож справжньою втіхою для Панаса Яковича стає літературна діяльність. Не маючи матеріальної змоги продовжувати освіту, Панас займався самоосвітою, самотужки опанував французьку мову.
Перші його твори – вірш «Україні» та оповідання «Лихий попутав» ‒ побачили світ у львівському журналі «Правда» в 1872 році, підписані псевдонімом Панас Мирний. Згодом у співавторстві з братом Іваном Біликом завершив найвідоміший роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1875), опублікований в Женеві у 1880 році. Своєю творчістю прагнув «просто і правдиво» показати буденне життя своєї країни. Серед найбільш відомих творів – «Повія», «Лимерівна», «Морозенко», «Лихі люди» та інші.
В історію української літератури Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Розпочавши з традиційних для письменства першої половини ХIХ століття оповідних жанрів, у зрілий період він створює великі епічні полотна, що становлять цілий етап у розвитку українського мистецтва слова.
Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. Творчий доробок письменника ‒ 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв ‒ усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах.
Через цензурне переслідування українського слова в Російській імперії (посилене Емським указом 1876 р.), у Наддніпрянській Україні твори Панаса Мирного почали друкувати лише з середини 1880-х років. Водночас природна скромність і потреба конспірації зробили особу письменника таємницею як для влади, так і для читачів.
Характерними рисами прози Панаса Мирного є масштабність реалістичних малюнків, правдиве відтворення побуту людей, соціальність та психологізм. Панас Мирний захоплювався українською мовою та літературою з раннього дитинства і знав «Кобзаря» напам’ять. За ним та за книжкою «Українські приказки, прислів'я і таке інше» самотужки вивчив українську мову.
Підтримував тісні зв'язки з багатьма відомими діячами української культури, серед яких М. Коцюбинський, Леся Українка, М. Старицький, М. Лисенко та ін., проводив активну громадську діяльність. Зокрема, на початку ХХ ст. виступав із закликами до боротьби за свободу й рівноправність жінок, протестував проти заборони вшанування пам'яті Тараса Шевченка в 1914 р. Панаса Мирного, який пише «противні твори українською мовою й живе десь нелегально», розшукували жандарми: проводили обшуки в родинах полтавської інтелігенції (начебто приходили й до самого Панаса Яковича), шукали в Харківській губернії, однак даремно.
Жовтневий переворот і більшовицьку революцію не сприйняв. Однак через хвороби, фінансову скруту і потребу утримувати сім'ю, після зайняття Полтави більшовиками змушений був працювати в Полтавському губернському фінансовому відділі.
П. Мирний був засновником часопису «Рідний край».
Нагороджений орденами святого Станіслава, святої Анни до ІІ ступеня, святого Володимира ІV ступеня.
Помер Панас Мирний 28 січня 1920 р. у Полтаві.
1951 року в Полтаві було відкрито пам'ятник письменникові, а в 1999 році на його честь було викарбувано пам'ятну монету.
В Полтаві працює Літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, який є найбагатшим в Україні за кількістю меморіальних речей: хата, де з родиною жив Панас Мирний, рукописи, листи та фотографії. Також одна з вулиць міста має ім'я Панаса Мирного.
7 квітня 1999 року з нагоди 150-ї річниці від дня народження письменника Полтавською обласною радою засновано щорічну обласну премію імені Панаса Мирного за пропозицією Полтавського літературно-меморіального музею Панаса Мирного. Премія присуджується за кращі здобутки, які утверджують гуманістичні й національні ідеали, ідеї незалежності України, духовні цінності українського народу та є вагомим внеском у національно-культурне відродження Української держави. Премію вручають щорічно 13 травня, у день народження Панаса Мирного.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: травень, 2025
Панас Мирний.pdf‼️ Книжкова полиця!
Сьогодні Наукова бібліотека ДБТУ пропонує переглянути віртуальний бліцогляд творів з книжкової полиці фонду ‒ Панаса Мирного ‒ творця новаторських соціальних романів і повістей із життя народу:
📚 Мирний, П. Твори [Текст] : в 2 т. Т. 1. Оповідання. Повісті. Роман. Драматичні твори: 1872-1898 / П. Мирний ; упоряд. М. Л. Гончарук. ‒ Київ : Наук. думка, 1989. ‒ 752 с. : портр.
📚 Мирний, П. Твори [Текст] : в 2 т. Т. 2. Повість та оповідання. Роман (1897-1918) / П. Мирний. ‒ Київ : Наук. думка, 1989. ‒ 640 с. : портр.
📚 Мирний, Панас (Панас Якович Рудченко). Повія [Текст] : роман з нар. життя / П. Мирний ; післям. О. Бабишкіна. ‒ Київ : Художня література, 1956. ‒ 578 с. : іл., портр.
📚 Мирний, П. (Панас Якович Рудченко) Хіба ревуть воли, як ясла повні? [Текст] : роман з народного життя / П. Мирний, І. Білик. ‒ Київ : Художня література, 1954. ‒ 371 с. : портр.
Приємного перегляду!
Page updated
Google Sites
Report abuse