Український актор, педагог Євген Васильович Лисенко народився 1 вересня 1933 року в Харкові. У 1955 році закінчив Школу-студію МХАТу в Москві. Разом з іншими в Москві створив трупу театру «Современник».
З 1956 року працював у Харківському драматичному театрі імені Олександра Пушкіна (нині Харківський академічний драматичний театр). Одночасно з 1962 року викладав у Харківському інституті мистецтв (нині Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського): з 1978 року ‒ завідувач кафедри майстерності актора.
У репертуарі Євгена Лисенка понад 200 ролей на сцені. За роль Авілова в п’єсі «Відкриття» Ю. Щербака він отримав першу премію на республіканському огляді сценічних робіт. Глядачі, колеги та фахівці театру визначали його ролі Гай в «Темп 1929» М. Погодіна і Тев'є в «Поминальна молитва» Г. Горіна за Ш. Алейхемом як віхові в історії театру в цілому.
До свого акторського доробку в театрі Євген додав кіноролі. З 1970 він був запрошений на знімання в кіно в епізодичних і провідних ролях. Наприклад, у 1971 ‒ роль хірурга Нестеренко у стрічці «Друге дихання» або роль Харитонова в «Платон мені друг» у 1980.
Викладацька робота для майстра сцени почалася з Харківського інституту культури зі студентами – режисерами у 1962 році за сумісництвом. Перейшовши до Харківського інституту мистецтв у 1970 році на умовах погодинної оплати, він, згодом, набирає свій курс студентів-акторів (у 1977). З ними він готує вистави «Минулого літа в Чулімскє» Вампілова і «Крадій в раю» Едуардо де Філіппо. Педагогічний стаж Лисенка становить 40 років. Керівник курсу і завідувач кафедри майстерності актора з 1978 року в інституті мистецтв, Євген Васильович отримує звання доцента у 1980 і звання професора ‒ у 1991 році.
Актор драматичного театру, а також кіноактор і викладач акторської майстерності отримав звання заслужений артист УРСР 8. 09.1976 року указом Президії Верховної Ради УРСР. У 1981 році теж указом Президії Верховної Ради УРСР – звання народний артист УРСР.
Протягом свого життя Лисенко отримав декілька державних нагород. У 1996 Євгена Васильовича було відзначено муніципальною премією І. О. Марʼяненка.
Євген Лисенко брав участь в конкурсі «Вища школа Харківщини – кращі імена» у 2000 році та став переможцем в номінації «кращий завідувач кафедри». Нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2000).
Помер Євген Васильович Лисенко у Харкові 16 травня 2002 року.
На вшанування пам’яті Лисенко Є.В. в Харкові на роковини з дня його смерті відкрили меморіальну дошку на фасаді будинку на вулиці вулиця Майка Йогансена, № 18 а, де жив актор, встановлено гранітну меморіальну дошку, де в останні роки він мешкав.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: вересень, 2025