Embedded Files
Кожного року 15 листопада світ відзначає Міжнародний день письменників і письменниць, які знаходяться в ув’язненні та присвячується тим, хто розплачується за своє інакомислення та свободу слова, вираження поглядів та протистоїть нападкам на їхнє право поширювати інформацію. Його було засновано у 1981 році Комітетом письменників у в'язницях Міжнародного ПЕН-клубу (міжнародна неурядова правозахисна письменницька організація, яка об'єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів та має консультативний статус в ЮНЕСКО та ООН). ПЕН-клуб окрім літературної підтримки, захищає права тих письменників, які змушені боротися за свою творчу свободу у країнах, де вона з тих чи інших причин обмежена.
Окрім підвищення обізнаності громадськості про переслідуваних письменників загалом, ПЕН-центр використовує День ув'язненого письменника, щоб привернути увагу до кількох конкретних переслідуваних чи ув'язнених письменників та їх індивідуальних обставин. Кожен із вибраних письменників із різних частин світу, і кожен випадок є обставинами репресій, які відбуваються, коли уряди чи інші організації, які перебувають при владі, відчувають загрозу з боку того, що написали письменники. В'язні-письменники покладаються на ПЕН-клуб, щоб захистити свою свободу та кинути виклик тим, хто хоче змусити їх замовкнути.
Щороку центри ПЕН в усьому світі традиційно презентують Порожнє Крісло як символ письменників, які не можуть бути присутніми, бо перебувають в ув'язнені, затримані, зникли, під загрозою чи вбиті.
Нині у світі, за підрахунками Міжнародного ПЕН-клубу, понад півтори сотні письменників перебувають за ґратами. Ще більше сотні поки що у статусі обвинувачених.
Україна має свою, радянську історію ув'язнених письменників.
Розстріляне Відродження – перша хвиля знищення української інтелігенції, серед якої питома вага належала саме українським письменникам.
Більшість дисидентів, чия активна діяльність припала на 60-70-ті роки, мають «багаж» ув'язнення і заслання: Євген Сверстюк, Василь Стус, Іван Дзюба – найвідоміші письменники, що зазнали переслідування.
Багатьом відома історія українського режисера та письменника Олега Сенцова, якого засудила на 20 років російська влада за створення «терористичної спільноти» в Криму, відмовившись передавати О. Сенцова Україні через нібито російське громадянство, яке незаконно надали усім жителям Криму. На захист Олега Сенцова повстав весь світ, йому вручили премії пов'язані з його спротивом.
ОЛЕГ СЕНЦОВ – відомий режисер і письменник, перший українець, який отримав премію Андрія Сахарова за свободу думки. Цитата письменника: «Просто знайте, що я той цвях, який не зігнеться!».
У 2008-2009 рр. дебютував у кіно, а на екранах з’явилися його перші короткометражні фільми «Добре ловиться рибка-бананка» і «Ріг бика». У 2012 р. зняв перший повнометражний фільм «Гамер», який представив на міжнародному фестивалі в Роттердамі.
Брав активну участь у Євромайдані. У лютому 2014 р. у Сімферополі Олег Сенцов передавав продукти та предмети першої потреби заблокованим українським військовим частинам у Криму. 10 травня 2014 р. його заарештували за підозрою в тероризмі, а 25 серпня 2015 р. засудили до 20 років ув'язнення за звинуваченням в організації терактів в Криму. У цей час виходить книжка автобіографічних оповідань російською мовою, до якої увійшли вісім оповідань: «Автобиография», «Собака», «Детство», «Больничка», «Школа», «Завещание», «Бабушка» і «Макары».
14 травня 2018 р. О. Сенцов оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити українських політв'язнів із російських в'язниць. На його підтримку виступили відомі політики, правозахисники, журналісти, режисери, актори й музиканти.
Звільнений 7 вересня 2019 р. в межах обміну утримуваними особами між Росією та Україною в форматі «35 на 35».
Книги: «Хроніка одного голодування. 4 з половиною кроки» (2020 р.); «Другу також варто придбати» (2020 р.); «Маркетер» (2019 р.); «Жизня» (2019 р.); «Купіть книгу, вона смішна» (2016 р.).
СТАНІСЛАВ АСЄЄВ – письменник, журналіст і блогер. З 2015 р. писав матеріали для «Українського тижня», «Дзеркала тижня», «Української правди», проєкту «Радіо Донбас. Реалії» про життя на окупованому Донбасі під псевдонімом «Станіслав Васін».
Цитата письменника: «Страх займає особливе місце в житті ув'язнених. Перш за все тому, що це не життя, а саме система, яка покликана шляхом репресій та примусу пригнітити особистість, розчинити її в загальному котлі фраз «обличчям до стіни!», «голову вниз!» та підкорити єдиній моделі поведінки. І в цій моделі існує тільки одне – воля адміністрації». 11 травня 2017 р. викрадений і ув'язнений на території ОРДЛО за звинувачення у «шпигунстві» й до визнання затримання утримувався в підвалі «МГБ», де зазнав катувань. За цей час він писав матеріали та листи під контролем бойовиків.
Станіслава звільнили в межах обміну політв’язнями 29 грудня 2019 р.
Лауреат премії «Вільна преса Східної Європи» у 2020 р.
Книги:
«Світлий Шлях»: історія одного концтабору» (2020 р.) письменник описав тортури у в'язниці «Ізоляція»;
за збірка есеїв «В ізоляції» (2018 р.) у 2021 р. про життя окупованого Донецька автор отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка в номінації «Публіцистика, журналістика»;
«Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала» (2016 р.).
Від практичної підтримки письменників, які шукають притулку або перебувають у вигнанні, до використання їх платформ для обміну своїми словами та тиску на сильних світу цього – ця робота можлива лише за нашої спільної підтримки.
Сучасний етап нашої історії також не оминуло це явище. У російському полоні станом на 4 листопада 2024 року, за даними Інституту масової інформації, перебувають щонайменше 30 цивільних українських медійників та два журналісти-комбатанти (більше за посиланням https://imi.org.ua/monitorings/ukrayinski-zhurnalisty-u-poloni-rosiyi-aktualnyj-spysok-i64223 )
Президент України звернувся за підтримкою до Папи Римського щодо обміну полоненими. Українська сторона передасть Ватикану список журналістів, які перебувають в російському полоні. Володимир Зеленський зробив наголос на полонених журналістах і розповів, що напередодні стало відомо про загибель у російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної. Він попросив Понтифіка сприяти поверненню додому українських журналістів, громадських діячів, керівників громад з окупованої території, усіх захоплених у полон.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse