29 липня народився Іван Костянтинович Айвазовський

Це було помічено феодосійським архітектором Я. Кохом, який дав Ованесові перші уроки майстерності, подарував перші олівці, папір, фарби, показав малюнки градоначальнику А. І. Казначеєву, який ставши губернатором, забрав обдарованого юнака до Сімферополя, поселив у своєму будинку і влаштував у гімназію.

Після гімназії Іван Айвазовський упродовж 1833‒1837 років навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, у якій того часу навчалися і знамениті українські художники Архип Куїнджі та Ілля Рєпін. Його малюнки стали підставою до зарахування в Академію мистецтв як казенного пенсіонера в клас пейзажиста М. М. Воробйова. Пізніше Іван Костянтинович Айвазовський відвідував клас батального живопису О. Зауервейда. За винятковий талант та яскраві успіхи курс навчання був скорочений на два роки. Закінчивши у 1837 р. курс навчання із золотою медаллю першого ступеня, Айвазовський одержав право на поїздку за кордон як пенсіонер Академії.

Готуючись до поїздки на стажування за кордон, художник понад місяць жив на квартирі Т. Шевченка і В. Штернберга – товариша Івана по пейзажному класу. У 1840 р. художник вирушив до Італії. Їхні проводи Тарас Григорович описав у автобіографічній повісті «Художник».

В Італії І. К. Айвазовський працював з величезною наснагою, він створив близько 50 великих картин.

З 1842 р. багато подорожував Європою: Італія, Голландія, Франція, Англія, Іспанія, Португалія. У 1844 повернувся на батьківщину. З 1844 р. Айвазовський був художником Головного морського штабу, професором петербурзької Академії мистецтв (1847), членом Товариства південноросійських художників в Одесі (з 1894).

Всесвітнє визнання І. Айвазовському принесло мистецтво зображення моря ‒ мариністика.

І. Айвазовський писав бурі, морські баталії, виверження вулканів, місячні ночі, численні пейзажі Криму, змальовував природу й побут України, через яку часто пролягав шлях його мандрівок. Краса її краєвидів, особливо степів, подібних до моря, надихнула художника на створення численних картин.

Саме І. Айвазовський став першим з українських художників, чиї картини виставлялися в французькому музеї «Лувр». У творчості художника значне місце також посідає графіка.

У зібранні феодосійської галереї налічується близько 300 графічних аркушів майстра. Чимало його малюнків відзначаються справжньою технічною досконалістю виконання, безпосередністю і поетичністю сприйняття природи.

Художник працював зазвичай дуже швидко, іноді витрачаючи один день на картину, працюючи з самого рання і до вечора, оскільки для нього було важливим зберегти єдність настрою. Залежно від розміру картини, інколи написання «небесного ефіру» займало до 12 годин.

Осередком його роботи була майстерня без картин та ескізів на стінах. Він пофарбував її у темно-коричневий колір аби не відволікатись від другорядних образів. Для кожної картини майстер брав по три-п’ять кольорів, тобто палітра була досить обмеженою. Першими мазками він завжди прокладав повітря.

За виконання завдання уряду – написати всі порти на Балтійському морі упродовж зими 1844-1845 рр. військово-морське відомство надало йому почесне звання «живописця Головного морського штабу» із правом носіння адміралтейського мундира. Це ж дало йому можливість достеменно вивчити кораблі та споглядати море.

В Амстердамі, на батьківщині морського живопису, Айвазовському надали звання академіка. Айвазовський ‒ почесний член Петербурзької Академії мистецтв, академій мистецтв в Римі, Парижі, Флоренції та Штутгарті.

І. К. Айвазовський брав участь у більш як 120 художніх виставках та найважливіше, що за життя художника відбулося 113 персональних виставок, а це – абсолютний рекорд у практиці світового живопису.

За ініціативою та завдяки матеріальній підтримці митця у місті з'явилися: міський концертний зал, археологічний музей, публічна бібліотека, вірменська школа, порт, залізниця, такий важливий для містян водопровід, а ще художня школа.

Він хрестив дітей в половини феодосійських сімей, майже всіх бідних наречених обдаровував приданим, надавав допомогу знедоленим і постраждалим від стихійних лих. Феодосійці пишалися своїм знаменитим земляком, любили й шанували його.

І. К. Айвазовський також брав участь в археологічних експедиціях, оскільки досить довго захоплювався Грецією, був віртуозним музикантом: грав на скрипці, любив виступити в колі друзів і навіть давав приватні заняття.

Помер І. К. Айвазовський 2 травня 1900 року. Він був похований у рідній Феодосії, залишивши місту в дар свій будинок, як музей і 125 картин. Після смерті митця будинок і картинна галерея з усіма картинами (49 картин) й скульптурними композиціями за заповітом перейшла у власність м. Феодосії. І. К. Айвазовський є автором понад 6000 різних творів (картин, акварелей, малюнків тощо), з яких 4000 належать до мариністики.

У Києві є 18 оригіналів творів Івана Айвазовського ‒ 13 мальовничих  і 5 графічних. Всі вони зберігаються в Київській картинній галереї. У експозиції три картини: «Вид на острів Капрі» та «Горба в полі», створені в 40-х рр. 19 ст., «Буря» 1862 р.

Роботи Айвазовського виставляли в галереї Уффіці у Флоренції та у Луврі

Його картини ‒ одні з найдорожчих серед визнаних українських майстрів. Роботи художника й донині активно продаються на аукціонах «Крістіс» і «Сотбіс» та у середньому коштують 100-200 тисяч фунтів.

У будинку Айвазовського у Феодосії діє художня галерея його імені, а перед будинком йому встановлено пам'ятник. З галереї у Феодосії 11 липня 2016 року російськими загарбниками незаконно було вивезено до Третьяковської галереї 38 картин художника. Іменем художника названі вулиці міст і деякі населені пункти.

На його честь названо залізничну станцію та астероїд 3787 Айвазовський.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: липень, 2025