Український письменник, історик, бандурист, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім – Гнат Галайда) народився 12 січня 1888 року в Харкові.
У 1894 році з відзнакою закінчив Харківське реальне училище, що дало йому право при конкурсному складанні кількох іспитів вступити до вищого навчального закладу. 1900 року закінчив технічний факультет Харківського технологічного інституту. Ще в студентські роки включився в культурно-освітню діяльність на селі, віртуозно опанувавши гру на бандурі. Разом з О. Матюшенком, майбутнім організатором повстання на панцернику «Потемкин», влаштовував вистави, їздив місцями козацької слави. Зрештою, увійшов у контакти із членами Української соціал-демократичної партії (О. Коваленко, Ж. Коллар та ін.). Все це викликало підозри місцевої влади, внаслідок чого 1899 р. він був на рік виключений з інституту як неблагонадійний. Поновився 1900 р. і після закінчення інституту працював в управлінні Харківсько-Миколаївської залізниці. Був одним з організаторів виступу кобзарів-лірників на Археологічному з'їзді в Харкові (1902). Під час революції 1905 ‒ 1907 pp. був активним учасником боїв на барикадах у Харкові та Москві, а згодом емігрував до Галичини, жив у Львові.
Своє перше оповідання «Грузинка» опублікував у 1897 р. у львівському журналі «Зоря». Упродовж 1906 ‒ 1910 pp написав драму «Лихоліття», драматичні малюнки «Вони», «На залізниці» та інші твори, викривав суспільно-політичний устрій царської Росії, оспівував визвольну боротьбу українського народу. Пізніше з'явилися лірико-романтична повість «Камінна душа» (1911), п'єси «Довбуш» (1909) і «Гуцульський рік» (1910), збірка оповідань «Гірські акварелі», тетралогія «Богдан Хмельницький», роман «Берестечко» та багато інших творів.
У 1895 р. у с. Деркачі (Дергачі з 1943 року) на Харківщині Гнат Хоткевич організував перший селянський театр, а 1901 р. ‒ перший український робітничий театр у Харкові. У 1909 р. в с. Красноїлові (нині Івано-Франківська область) створив перший Гуцульський театр, з яким гастролював містами й селами Галичини та Буковини.
У 1912 р. повернувся до Харкова, проте за розпорядженням департаменту поліції як політично неблагонадійного його вислали за межі України. Повернувшись до Харкова вже після повалення царизму, цілковито поринув у справу відродження рідної української культури. У 1927 р. у Полтаві організував капелу бандуристів, а з 1934 р. ‒ започаткував клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті. Виступав з лекціями про народні пісні, кобзарів і бандуристів, викладав українську літературу у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.
Гнат Хоткевич ‒ автор романсів і хорів на слова Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Я. Щоголева, хорової поеми «Гайдамаки»; розвідок про Т. Шевченка, Г. Сковороду, О. Кобилянську, про українську музику і театр. Перекладав українською мовою твори Шекспіра, Шиллера, Мольєра, Гюго та інших світових класиків.
Попри свої заслуги перед народом як талановитого письменника, громадського і культурного діяча, учасника революційного руху в Україні, Гнат Хоткевич з початку 30-х років зазнає жорстоких переслідувань: його звинувачують у націоналізмі, не публікують творів, ганьблять у пресі. Його намагалися вбити, штовхнувши під колеса поїзда, але це не зламало волі до життя. Особливою трійкою УНКВС по Харківській області 29 вересня 1938 року засуджений до розстрілу за «участь у контрреволюційній організації». Вирок виконаний 8 жовтня 1938 року.
24 квітня 1956 року військовий трибунал Київського військового округу ухвалу «особливої трійки» в справі Гната Хоткевича скасував за відсутністю в його діях складу злочину. Гнат Хоткевич реабілітований посмертно 11 травня 1956 року.
З 1998 року в Харкові раз на три роки проводиться Міжнародний конкурс виконавців на українських народних інструментах імені Гната Хоткевича. У конкурсі беруть участь бандуристи-інструменталісти, бандуристи-співаки, цимбалісти, сопілкарі, домристи, кобзарі. Традиційно до обов'язкової програми вони мають включити одну з п’єс харківських композиторів, спеціально створену для цього конкурсу.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел