Український поет, журналіст Анатолій Васильович Таран народився 5 липня 1940 року у селі Миропіллі Краснопільського району на Сумщині. Невдовзі родина переїхала в село Будилку Лебединського району, де він провів дитячі та шкільні роки. Юнак був одним із кращих учнів у класі, а у вивченні української мови та літератури не мав собі рівних. Уже школярем почав публікувати вірші в районній газеті, а згодом, здобувши атестат, пішов навчатися на факультет журналістики Львівського вищого військового училища.
Понад 25 років життя офіцер-журналіст Анатолій Таран віддав службі в армії, і повсякчас його грізною «зброєю» було друковане слово. Саме за цей час розквітнув у ньому талант поета: одна за одною виходять збірки «Реальність», «Ранкова шибка», «Аеродром», «Квіти вогню», «Невтрачена мить», «Ветерани фронтового дитинства» та ін. Поезії Анатолія Тарана за змістом влучні, неначе постріл. У них часто подається філософське узагальнення теми людського буття, природи, кохання. Поет стоїть на сторожі української мови. Не зважаючи на те, що десятиліттями жив і працював у російськомовному середовищі, пише тільки українською – батьківською мовою. Недарма Олесь Гончар назвав Анатолія Тарана «українською душею в сірій шинелі».
Коли вийшов у відставку, Анатолій Таран влаштовується на роботу журналістом у газету «Вечірній Київ». Одночасно засновує, редагує і видає інформаційний листок «Оболонь». Його публікації як Марка Тваня (такий обрав псевдонім) присвячувалися злободенним питанням розбудови молодої української держави, були доволі критичними і безкомпромісними. Видно, якоюсь із них завадив певній групі столичних ділків творити свої темні оборудки, – почалися погрози, телефонні дзвінки недоброзичливців…
Трагедія сталася 21 березня 1995 року за «нез’ясованих обставин»: журналіста Анатолія Тарана знайшли мертвим на пустирищі одного зі столичних районів Києва.
Журналіст-поет Анатолій Таран передчасно пішов із життя, та незнищенною залишилася його творчість.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Створено: липень, 2025