Український математик, педагог, вчений-винахідник зі світовим ім'ям Михайло Остроградський народився 24 вересня 1861 року в селі Пашенівка (нині в Полтавської області) в аристократичній родині. Нащадок давнього козацького роду. Дитинство проходило у рідному маєтку села Пашенівка біля Козельщини. Уже в ранньому віці у нього проявилося значне зацікавлення до математичних обчислень і він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць.
1809 року його відвезли до Полтави в гімназію, де він навчався до 1816 року, коли надумав стати військовим. Однак, їдучи до Петербурга, де Михайло мав вступити до гвардії, вони з батьком заїхали до дядька, і той намовив Остроградського вступати до Харківського університету.
Восени 1816 року став вільним слухачем Харківського університету, а з 1817 року ‒ студентом фізико-математичного факультету. Інтерес до математичних наук сформувався під впливом викладача університету Івана Павловського. Юнак навчався на «відмінно» і як найкращому випускникові 1820 року йому присудили ступінь кандидата. Однак реакційна частина харківської професури, користуючись казуїстикою, домоглася позбавлення юнака атестата кандидата. Домагаючись справедливості юнак складає необхідні іспити втретє і 30 квітня 1821 року Рада присуджує йому науковий ступінь кандидата наук. Однак міністр духовних справ і народної освіти не затвердив рішення Ради і йому запропонували складати іспити вчетверте. Мотивувалося це його «вільнодумством» і невідвідуванням лекцій із богослов'я.
Обурений Михайло відмовився не тільки ще раз складати іспити, а й від диплома університету з вимогою викреслити його ім'я зі списків колишніх студентів. Здавалося б усе втрачено, кар'єра зруйнована. Однак талановитий юнак їде навчатися до Парижа, хоча на той час закордонні дипломи ніякого значення не мали.
У 1822-1828 рр. вдосконалював свої студії у Колеж де Франс у Парижі, де слухав лекції Ампера, Коші, Лапласа, Пуассона, Фур'є та ін. Незабаром він зробив перші серйозні спроби своїх сил у математиці й особливо в інтегральному численні, за що отримав особливу похвалу від Коші.
Михайло Васильович Остроградський приятелював із Тарасом Шевченком.
Працював переважно у Франції та Росії. Учень Лапласа, Ампера. Викладач Колегії Анрі IV (Париж).
Михайло Васильович Остроградський ‒ один з провідних математиків середини XIX ст., засновник наукової математичної школи, відомий популяризатор науки. Автор 40 праць із математичного аналізу (нескінченно-малих, інтегрування раціональних функцій), математичної фізики (диференціальні рівняння поширення тепла у рідких твердих тілах), теоретичної механіки (принцип можливих переміщень, варіаційні принципи механіки, теорія удару, теорія пружності, поширення хвиль на поверхні рідини тощо), написаних переважно французькою мовою, друкованих у «Мемуарах» і «Бюлетенях» Петербурзької АН.
Світ знає його не тільки з дослідження математичного аналізу, а як і дослідника математичної фізики, геометрії, теорії механіки. Вражає діапазон тем, якими цікавився вчений ‒ це аналітична механіка, теорія удару та балістика, варіаційне числення, теорія чисел, теорія ймовірностей тощо. Відомий популяризатор наукових знань. Власним коштом видав твори Л. Ейлера, К. Гаусса та ін. Автор низки науково-популярних статей, підручників та навчально-методичних видань.
Остроградський ‒ видатний педагог. Ряд праць вченого стосується також питань методики викладання математики та механіки у вищій та середній школах. Михайло Васильович читав курси лекцій в університетах та військових училищах Петербурга, а згодом був призначений наглядачем над викладанням математики у військових навчальних закладах колишньої Російської імперії.
Наукові здобутки Михайла Остроградського були визнані вченими всього світу. Відтак Михайло Остроградський був обраний екстраординарним академіком Петербурзької академії наук, почесним доктором Віленського та Гельсінгфорського університетів, членом-кореспондентом Паризької академії наук, членом Американської, Римської та інших академій і наукових товариств.
Видатний вчений був членом-кореспондентом Паризької Академії наук, Російської, Туринської, Римської, Американської академій. Михайло Остроградський ‒ почесний доктор Київського та багатьох інших університетів; почесний член Харківського університету (1859).
Був нагороджений орденами Святої Анни І ступеня і Святого Володимира ІІ ступеня.
Помер Михайло Васильович Остроградський 1 січня 1862 року в Полтаві
Іменем вченого названий метод інтегрування раціональних функцій (метод Остроградського) та формула перетворення інтеграла (формула Гріна-Остроградського).
У 2001 за рішенням ЮНЕСКО Михайла Остроградського було занесено до списку видатних математиків світу.
Іменем Михайла Остроградського в Україні названі: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1998), Кременчуцький національний університет (2007), Хорішківська загальноосвітня школа (1983), вулиця у Львові та центральній частині Полтави.
2001 Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження вченого випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський»
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Перевірено: вересень, 2025