19 листопада в Україні щорічно відзначається День працівників гідрометеорологічної служби, встановлений Указом Президента України від 11 березня 2003 року № 208/2003. Державна гідрометеорологічна служба відіграє ключову роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови, сучасний клімат, його можливі коливання та зміни в майбутньому, прогнозування та попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Повсякденна цілодобова робота метеорологів, гідрологів, синоптиків дає змогу завчасно вжити заходів для запобігання можливим збиткам від небезпечних явищ погоди.
Метеорологія (від грец. «високо в небі»; та грец. «знання») – наука про земну атмосферу, яка вивчає її фізичні явища та процеси. Основні об'єкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, вологообіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні та акустичні явища.
Свій організаційний початок гідрометеорологічна служба України бере з 19 листопада 1921 р., коли Декретом Народних Комісарів України було створено єдину українську метеорологічну службу – Укрмет. У грудні 1929 р. організовано Гідрометеорологічний комітет, до складу якого увійшли всі метеорологічні та гідрологічні служби, що існували в Україні.
Нині українська Державна гідрометеорологічна служба країни працює над цифровізацією та модернізацією мережі гідрометеорологічних спостережень та працює під керівництвом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і налічує більше тисячі пунктів спостережень за станом атмосфери та водних об'єктів.
Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни дають близько 275 тисяч прогнозів і попереджень, у тому числі близько 1500 оперативних інформацій та спеціальних доповідей; більше як 7000 щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюллетеней, близько 80 тисяч метеорологічних і 100 тисяч авіаметеорологічних прогнозів, близько 5 тисяч попереджень про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища.
Погодні прогнози та сільське господарство мають тісний зв'язок, адже майже всі посівні площі сільськогосподарських культур в Україні знаходяться в зоні ризикованого землеробства (території з природним дефіцитом опадів). А тому аграріям необхідно знати, яким чином відвести фактор зниження врожайності шляхом поліпшення природної ситуації штучним шляхом. Варто враховувати цей фактор і для прийняття ефективних рішень та практичних заходів з нівелювання різких змін погодних умов й об'єктивно оцінити потенційні можливості ризику. Крім того, поінформованість фермерів про погодні умови, клімат та адаптацію до них допоможуть аграріям не стресувати й оптимістично вести діяльність.
Для кожної людини прогнози погоди є цінними, адже не лише врожаї залежать від примх природи: люди теж бувають метеозалежними. Безсумнівно, праця метеорологів надзвичайно важлива для всього суспільства.
Українська гідрометеорологічна галузь навіть в умовах воєнного стану прагне бути сучасною, розвиватися за стандартами національних гідрометеорологічних служб європейських країн. Українські гідрометеорологи шукають можливості реалізувати Стратегію розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні. Завдяки міжнародним донорам гідрометеорологічна служба осучаснюється. Зараз, як ніколи, важлива міжнародна співпраця, адже донорська допомога пришвидшує рух до успішної європейської інтеграції.
Гідрометеорологічна служба залучає всі сили та ресурси для відновлення пунктів спостереження на деокупованих територіях. Завдяки спільним зусиллям із Державною службою України з надзвичайних ситуацій забезпечено безперебійну цілодобову роботу станцій в період відключення електроенергії внаслідок руйнування інфраструктури країни.
Спільна віра українців в перемогу мотивує ставати кращими. З кожним виміром на метеомайданчику та гідрологічному посту, з кожним складеним прогнозом та попередженням гідрометеорологи України впевнено рухаються вперед, мріють про відбудову країни та мирне майбутнє.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел