5 грудня народився Михайло Гордійович Дерегус

Михайло Дерегус невтомно й часто мандрував українськими землями та виконував натурні малюнки, замальовки, етюди, які творчо використовував у створенні мальовничих полотен, графічних циклів, ілюстрацій, у станковій графіці. Наприклад, він створив цікаву серію офортів перед війною – «Вітер», «Пристань у Ходорові», «Гребля у Вільшані», «Три явори» (1941) та ін., що й донині залишаються кращими естампами в його творчості того часу. У цих офортах постає глибоко національний художник, який любить свою Україну й народ, вміє висловити палкі патріотичні почуття у драматичних, з елементом героїки й патетики, пейзажних мотивах, пройнятих водночас поезією та пісенністю.

М. Дерегус напружено працював і в галузі книжкової графіки. Для його ранніх праць, зокрема для ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського, характерна дещо перебільшена гротескність, і навпаки, в малюнках до дитячих книжок Михайло Дерегус поєднує ліризм з м'яким гумором («Кораблик» О. Мар'ямова, 1934; казка «Маяк» О. Іваненко, 1941).

Особливо яскраво розкрився талант митця в галузі плаката за роки Другої світової війни. М. Дерегус перебував у цей час в евакуації, де плідно працював пліч-о-пліч з іншими українськими художниками та поетами в одному з московських видавництв. Вони створювали листівки з малюнками, які закидали наші літаки на тимчасово окуповану ворогом територію України.

Найвідоміші графічні серії роботи Дерегуса: «Катерина» (офорт, монотипія, 1936–1938), «По дорогах війни» (офорт з акватинтою, 1943), «Українські народні думи і історичні пісні» (офорт, м'який лак, акватинта, вугілля, 1947–1950).

Працюючи над ілюстраціями до різних творів українських письменників, митець надавав перевагу історичній тематиці. Створені ним героїчні образи сповнені романтизму. Він підкреслює в них відвагу, звитяжність, вірність обов'язку і водночас людяність і поетичну вдачу. Такі його ілюстрації до «Майської ночі» (1947) і «Тарас Бульба» (1952), «Вечорів на хуторі біля Диканьки» й «Миргороду» (1947-1951) та інших творів Миколи Гоголя тощо.

Також художник створив безліч ілюстрації творів Івана Котляревського, Лесі Українки, Марка Вовчка, Тараса Шевченка.

Брав участь у художніх виставках від 1932. Брав участь у Венеційському бієнале (1956). Його роботи були представлені на виставках Туреччини, Японії, Пакистану, Румунії, Фінляндії, Угорщини, Великобританії, Канади, Німеччини, США.

За свою самовіддану й багатолітню працю Михайло Дерегус був відзначений Національною державною премією ім. Т. Шевченка (1969), багатьма державними нагородами. Йому надано звання народного художника (1963), обрано членом-кореспондентом Академії мистецтв СРСР (1958), а також академіком Української академії мистецтв. За плідну педагогічну діяльність, підготовку й виховання багатьох талановитих учнів він отримав почесне звання професора.

Його твори експонуються та зберігаються в багатьох художніх музеях і донині хвилюють багатьох глядачів – шанувальників образотворчого мистецтва. Він брав активну участь у багатьох колективних виставках, у численних персональних виставках.

Помер у Києві 31 липня 1997 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі.

У 1999 році року було започатковано премію імені Михайла Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва, першими лауреатами якої стали талановиті українські митці І. Карпова, І. Мельничук, М. Химич.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел