3 квітня народився Степан Іванович Олійник
Український поет-гуморист, сатирик Степан Іванович Олійник народився 3 квітня 1908 року у с. Пасицели на Одещині. Походив із багатодітної селянської сім'ї. Після закінчення початкової школи восени 1929 року продовжив навчання у кооперативному технікумі та літературному факультеті Одеського інституту народної освіти (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова). Саме в студентські роки розпочав літературну діяльність – писав і друкував вірші в місцевих газетах і журналах.
У 1930 році радянська влада репресувала його батька і Степана, як сина «ворога народу», виключили з інституту. Він влаштувався на роботу стерновим на кораблі. Через рік поновив навчання, але був заарештований за те, що складав дотепні частівки для студентської стіннівки «Синя блуза». Одним із «доказів буржуазного націоналізму» Степана Олійника була вишиванка, яку часто носив. Хлопцеві вдалося вийти на волю завдяки підтримці однокурсників, понад дві сотні яких підписали лист на його захист. Ув’язнення не минулося безслідно – від стресу захворів на епілепсію.
Здобувши вищу освіту, Степан Олійник деякий час працював викладачем української мови та літератури, а у 1935 році перейшов до обласної газети. Під час масових радянських репресій у 1936 р. Степан Олійник категорично відмовився співпрацювати з НКВД, через що отримував погрози.
Восени 1939 р. Степан Олійник, як відомий журналіст та поет, переїхав у Київ, де працював у столичних газетах.
У роки Другої світової війни Степан Олійник працював прифронтовим кореспондентом. Післявоєнні роки стали другим дебютом і справжнім тріумфом сатирика. Перші його гумористичні книжки «Мої земляки» (1947) та «Наші знайомі» (1948) принесли йому славу, а друга книжка була відзначена Державною премією. Вступ до Спілки письменників, робота у журналі «Перець», благословення Остапа Вишні стали визначальними у подальшій творчій кар'єрі. Степан Олійник написав чимало віршів для дітей. Яскравою сторінкою у творчому доробку Степана Олійника стали його ліричні автобіографічні новели, об'єднані в збірку «З книги життя» (1968). В них поет подумки озирається на прожиті роки й розважливо записує те, що лишило слід у його пам'яті та серці.
Степан Іванович часто повторював: «Поганий той сюжет, котрий не підкріплюється життям». І радив молодим колегам по перу дотримуватися цього принципу. Відомий кінорежисер Леонід Гайдай розповідав, що історія знаменитого фільму «Пес Барбос і незвичайний крос» почалася... з фейлетону Степана Олійника. Їдучи поїздом, на одній зі станцій кінорежисер купив газету «Правда», де й натрапив на сатиричну статтю. Захоплено вигукнув: «Та це ж готовий сюжет для короткометражки». Під час відпочинку написав сценарій, а потім зняв відому стрічку.
Помер Степан Олійник 11 січня 1982 року у Києві.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел.