«Всі ми, українські митці-письменники-журналісти-і т.д. ‒ прямі бенефіціари перемог нашої армії, перед якою ми в боргу по самісінькі вуха до кінця своїх днів.» Оксана Забужко
Українська поетеса, есеїстка, письменниця, літературознавиця, публіцистка, Шевченківська лауреатка і численних літературних премій та відзнак, потужна інтелектуалка, «голос» України в світі Оксана Стефанівна Забужко народилася 19 вересня 1960 року у м. Луцьк у шістдесятницькій родині з давніми історичними традиціями. За словами О. Забужко, свою філологічну освіту вона отримала вдома. Розпочаті у вересні 1965 р. репресії проти української інтелігенції змусили родину покинути Луцьк і з 1968 р. письменниця з 8-річного віку мешкає в Києві. За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не «Забужко», а «Забузькі».
У столиці закінчила середню школу, а пізніше ‒ філософський факультет (1977-1982) та аспірантуру з естетики (1985) Київського університету імені Тараса Шевченка.
Оксана Стефанівна була членкинею КПРС, учасниця революції на граніті 1990 року.
Викладала в Консерваторії ім. Чайковського в Києві. З 1989 року – старший науковий співробітник інституту філософії Національної Академії Наук України.
У 1987 році Оксана Забужко була прийнята до Спілки письменників Радянського Союзу.
Оксана Стефанівна Забужко здобула науковий ступінь кандидата наук, захистивши прецікаву дисертацію на тему «Естетична природа лірики як роду мистецтва». Довгий час працювала викладачем. Причому лекції Забужко пощастило слухати студентам не тільки Києва, але також таких всесвітньо відомих університетів. У 1992 році вона викладала україністику в Університеті штату Пенсильванія як запрошений письменник. У 1994 році авторка отримала стипендію Фонду Фулбрайта і викладала в Гарвардському та Піттсбурзькому університетах.
У 2001 році – викладачка літературної майстерності в КНУ ім. Т. Шевченка.
Оксана Забужко від 1996 року ‒ часу першої публікації роману «Польові дослідження з українського сексу» залишається найпопулярнішим україномовним автором. Романи та книги пані Оксани: «Музей покинутих секретів», «Сестро, сестро», «Шевченків міф України», «Хроніки від Фортінбраса», «Let my people go», «15 текстів про українську революцію», «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» ... заторкують всіх, кого «пече» Україна.
З ім’ям О. Забужко пов'язаний вихід сучасної української літератури на міжнародну арену. Її найвидатніший роман «Музей покинутих секретів», написаний у 2009 році, віднесено до списку 20 найкращих романів століття. В ньому авторка розкриває три ключові для української історії епохи – Друга світова війна, 70-ті та ранні 2000 роки..
Найвідоміша книга Оксани Забужко у жанрі нон-фікшн – «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій». У книзі українська культурна історія осмислена через особистість та образи Лесі Українки. Забужко лауреат літературних премій Фундації Ковалевих, Фонду Мак-Артурів, Фундації Антоновичів, літературної премії Центральної Європи Angelus та ін.
Твори письменниці перекладені понад 20 мовами, окремими книжками виходили в Австрії, Болгарії, Італії, Ірані, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Росії, Румунії, Сербії, США, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції. Книга розмов із варшавською публіцисткою Ізою Хруслінською «Український палімпсест» початково вийшла польською мовою і взимку 2013-2014 рр. стала для польських еліт важливим джерелом знань про Україну, яка допомогла визначитися з політичною підтримкою Майдану.
Вистави за творами письменниці йдуть на багатьох театральних сценах України, Європи та Північної Америки. У лютому 1998 року у Нью-Йорку відбулася прем'єра драматичної сцени (моноопери) для мецо-сопрано та камерного ансамблю «Клітемнестра» за однойменною поемою Оксани Забужко (композитор: Вірко Балей (Virko Baley), англійський переклад: Ліса Сапінкопф (Lisa Sapinkopf). Вона роками будить приспану ідентичність багатьох українців: «Безпам’ятний ‒ значить ослаблений. Той, хто не знає, звідки він вийшов, позбавлений дуже важливого ресурсу психологічної підтримки ‒ розуміння логіки і змісту власного життя, і тих подій, які в ньому відбуваються.», ‒ Оксана Забужко. Поезії О. Забужко покладені на музику багатьма українськими та закордонними композиторами. З 2012 року письменниця співпрацює з гуртом «Тельнюк: Сестри», п'ятий концертний альбом якого «Дорога зі скла: LIVE» створено на її вірші.
У 2001 році на Київській студії хронікально-документальних фільмів знято експериментальний фільм «Хроніки від Фортінбраса» за мотивами однойменної збірки есеїв (режисер Оксана Чепелик).
У 2015 році Чеське Радіо Влтава (Прага) підготувало театралізовану аудіоверсію роману «Музей покинутих секретів» (драматичний цикл із 15 передач, чеський переклад: Ріта Кіндлерова, режисер: Петр Манчал).
Оксана Забужко є авторкою численних культурологічних статей і есе у вітчизняній та закордонній періодиці.
Оксана Стефанівна Забужко – лауреатка більше десятка різних нагород, зокрема, у 2020 отримала премію Women In Arts, у 2019 ‒ Національну премію імені Тараса Шевченка, а у 2013 – Літературну нагороду Центральної Європи «Ангелус» (Польща) та ін. Нагороджена орденом княгині Ольги III ст.
Оксана Забужко ушанована найвищої нагороди Франції – ордену Почесного легіону. Відзнаку вручив посол Етьєн де Понсен на подвір'ї Софійського собору в Києві (2023).
У 2023 році письменниця відзначена дипломом Doctor Honoris Causa ЛНУ, а в 2024 ‒ увійшла до списку 30 лідерів думок сучасної України, чиї тексти, оцінки та інтерв'ю формують настрої еліти і влади за версією видання NV.
Повномасштабна війна застала її в Польщі. Вона ‒ потужний голос на Заході на користь Перемоги України, вона б'є на сполох, розворушує громадськість. Пані Оксана ‒ природжений оратор. Вона говорить так, як й пише: рубаючи кожне слово. Пише Забужко так само, як і говорить: довгими реченнями з частими відступами.
Оксана Забужко ‒ не громадянка ЄС, не посадова особа ‒ виступала перед Європарламентом: «Захищаючи Україну від російських бомб Європа захистить себе. Світ таки міняється. (але, Господи, як же повільно, коли ті хвилини скапують людськими життями!)».
Слово знаної філософині, відомої у світі української письменниці, поетки, а тепер і громадської діячки завжди влучне, виважене, співзвучне з думкою багатьох та наболілим і навіть інколи пророче.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: вересень, 2025