Українська письменниця Докія Гуменна народилася 23 березня 1904 року у містечку Жашкові на Київщині (нині Черкаська область) в селянській родині. Закінчила двокласну школу, рік провчилася у Звенигородській гімназії. У 1920 р. вступила до новоствореної педагогічної школи в Ставищі. Викладав там автор двох поетичних збірок Дмитро Загул, який і пробудив потяг у Докії Гуменної до літератури.
У 1922 році Докія вступає на літературно-лінгвістичний факультет Київського інституту народної освіти, починає друкуватися в журналах, входить до спілки селянських письменників «Плуг».
Першу популярність їй принесли серії нарисів у «Листи із Степової України» та «Ех, Кубань, ти Кубань хлібородная», які в 1928-1929 роках друкувалися в журналах «Плуг» та «Червоний шлях». Докія Гуменна тоді побувала в селах Дніпропетровської, Запорізької областей і на Кубані, де щиро і реалістично описала занепад «колективізованого» села та всю жалюгідність життя в новостворених комунах.
Все це дуже контрастувало з офіційною пропагандою, тому реакція не забарилася. Докію Гуменну охрестили «куркульською письменницею», «куркульською агенткою в літературі», «класовим ворогом», «наклепницею на радянський лад». У Спілку пролетарських письменників України її не прийняли. Рятуючись від репресій, Докія Гуменна навіть деякий час жила в Туркменії. Водночас письменниця зацікавилася археологією, у 1938 році брала участь в розкопках трипільського поселення в селі Халеп’я на Київщині.
Друга світова війна застала Докію Гуменну в Києві. Вона зблизилася з Оленою Телігою, друкувалася в журналах «Літаври», «Нові дні», «Засів». У 1943 році, тікаючи від радянських репресій, змушена була емігрувати на Захід. Деякий час проживала в Словаччині, Австрії та інших країнах Європи, а в 1950 році переїхала до США. З собою в дорогу Докія Гуменна взяла усі свої рукописи.
Під час переїздів Докія Гуменна продовжує роботу над розпочатим іще в Києві головним твором свого життя – романом-тетралогією «Діти Чумацького Шляху», який вийшов чотирма книгами з 1948 по 1951 роки (Мюнхен-Нью-Йорк). Роман, який показує соціальну еволюцію українського села від кінця ХIХ ст. до 30-х років XX століття, став помітним явищем в діаспорі. Свого часу українська служба «Голосу Америки» зачитувала в ефірі сторінки цього роману та інші твори письменниці.
Поряд із літературною діяльністю письменниця вела активне громадське життя. Без її участі не відбувалася жодна культурно-освітня подія в Нью-Йорку: її можна було зустріти в різних українських організаціях, вона брала активну участь у діяльності Української Православної Церкви, стала одним із засновників Об'єднання українських письменників в екзилі «Слово», разом з Уласом Самчуком, Юрієм Лавріненком, Богданом Кравцівим та іншими письменниками входила в Управу «Слова».
Померла Докія Гуменна 4 квітня 1996 у Нью-Йорку, залишивши в спадок понад 30 томів своїх творів. Похована на українському православному цвинтарі в Саут-Баунд-Бруці, Нью-Джерсі.
Пропонуємо ознайомитися з творами письменниці, які є у вільному доступі в мережі «Інтернет»: https://chtyvo.org.ua/authors/Humenna_Dokia/
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: березень, 2025
‼️ Книжкова полиця
Запрошуємо переглянути віртуальний бліцогляд про видання Докії Гуменної з книжкової полиці фонду книгозбірні. Наукова бібліотека ДБТУ має репринтне видання:
📚 Гуменна, Докія. Благослови, Мати! [Текст] : казка-есей / Д. Гуменна. - Репринт. вид. ‒ Київ : КМ Academia, 1995. ‒ 288 с. : iл. ‒ Бібліогр. с. 229-239. ‒ ISBN 5-7707-5524-5
Поєднання вигадки і науковості дало підстави багатьом дослідникам уналежнити твір «Благослови, Mати!» до наукової фантастики, тобто белетристики, у якій реальність і вигадка співіснують обопільно. Проте, Докія Гуменна назвала свій твір «казка-есей», наголосивши на поєднанні двох важливих чинників викладу: фантастичного і міркувального.
Казка-есей «Благослови, Mати!» Докії Гуменної цікава і тогочасному, і сучасному читачеві не так змістом, скільки специфікою інтерпретації історії та навколишнього світу в науковому і художньому контекстах, субʼєктивним підходом подання матеріалу, заґрунтованому на знаннях та домислах одночасно, питомо авторській інтерпретації джерел.
Приємного перегляду!