3 листопада народився Лесь Подерв’нський

У 80-ті  роки Лесем Подерв’нським  зацікавилося КДБ. Його викликали до відділку та все закінчилося тільки розмовою. Член Спілки художників України з 1980 року. Мешкає на Бесарабці (раніше на Липках). Одружений втретє офіційно, дружина Марія Ганженко займається написанням сценаріїв.

Участь у виставках бере з 1976 року. Картини Леся зберігаються в Національному художньому музеї та багатьох приватних колекціях і їх можна побачити в Україні, Росії, Німеччині, США, Швеції. Найвідоміші виставки Леся Подерв’янського (персональні та групові):

•  2000 «Art Expo-2000». Нью-Йорк

• 1999 Посольство України в Канаді. Оттава, Канада

• 1999 «Lazarro Signature Gallery». Stoughton, Вісконсин, США

• 1998 Галерея «Доміно». Гетеборг, Швеція

• 1997 Велика виставка Університету штату Вісконсин. Платвіл, Вісконсин, США

• 1995 Національний музей російського мистецтва, Київ, Україна

• 1995 Виставка сучасного мистецтва. Міська художня галерея, Київ, Україна

• 1995 Mercury Globe Ukraine. Мистецький центр «Славутич», Київ, Україна

• 1994 Київський мистецький ярмарок. Український дім, Київ, Україна

• 1993 «Україна ‒ Америка «93». Палац спорту, Київ, Україна

• 1993 «Галерея чотирьох». Художній музей, Севастополь, Україна

• 1992 Галерея «Веста». Національний музей російського мистецтва, Київ, Україна

• 1991 «Єдність». Державний музей українського образотворчого мистецтва, Київ, Україна 1991 Галерея «Glasnost». Нюрнберг, ФРН

• 1990 «Сучасне українське мистецтво». Культурний центр Марсвінскгольму, Істад, Швеція 1990 Галерея «Raissa». Культурний центр Ерфурту, НДР

• 1989 «Метаморфози». Державний музей історії УРСР, Київ, Україна

• 1985 «Образотворче мистецтво України». Манеж, Москва, Росія

• 1983 Всесоюзна художня виставка. Центральний будинок художника, Москва, Росія

• 1980 Всесоюзна молодіжна художня виставка. Манеж, Москва, Росія

• 1981 Всесоюзна молодіжна художня виставка. Центральний виставковий зал, Ташкент, Узбекистан

Сам Подерв’янський вважає себе художником. Його художнім роботам характерні інтелектуалізм, зухвалість композиційного та ритмічного рішення, багатошаровість змісту, повідомлень. Інколи супроводжує роботи іронічним текстовим супроводом.

Мистецькі роботи Подерв’янського зберігаються в Національному художньому музеї та приватних колекціях України, Росії, Німеччини, США та Швеції.

Митець поєднує в собі дві різні іпостасі: поважного художника та скандального, епатажного й приголомшливого письменника. Лесь Подерв’янський пише п'єси, які написані суржиком із широким використанням нецензурної лексики. Автор колоритно змальовує проблеми сучасного суспільства: радянські реалії, життя богеми, міжнаціональні конфлікти, абсурдність життя та ін. Спочатку твори Леся Подерв’янського були відомі лише вузькому колу його друзів, яким він їх іноді читав. Точна історія невідома, але ймовірно хтось з друзів вирішив ці твори записувати на касети й таким чином вони широко розповсюдились по Україні. Записи п’єс Леся конвертували у формат mp3, після чого вони розповсюдились інтернетом. Пізніше п’єси почали видавати у вигляді книжок.

16 квітня 2011 року епічна трагедія «Павлік Морозов», написана 1993 року, була поставлена на сцені київського кінотеатру «Кінопанорама». Режисер-постановник ‒ Андрій Крітенко (Штутгарт, Німеччина).

 З 16 по 20 квітня 2012 у київському «Кристал-холі» відбулись прем’єрні покази вистави «Сни Васіліси Єгоровни».

Творчий доробок Леся Подерв’янського складають понад 50 п’єс, опублікованих у книгах: «Герой нашого часу» (2000), «Множення в умі або Плинність часу», (2007), «Рух життя, або Динамо», (2010), «Африка, сни» (2015), «ПЗТ» (2016), «Фаскінейшн оф зе івнінг» (2019), а також аудіодиски «Гамлет, та інші п’єси», «Король Літр» тощо.

У 2021 р. вийшло найповніше зібрання творів Леся Подерев'янського «Африка, сни».

Письменник багато років займається кунг-фу.

Сторінка Л. Подерв’янського у Фейсбуці: https://www.facebook.com/poderviansky, яка ведеться кількома знайомими. Сам автор не любить соціальні мережі.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел