«Тож, дай нам, Боже, чесно вік прожити, і не схоластикою праведних ідей – любов'ю ніжною і вірою в людей – усіх навкруж навчитися любити…» Тарасюк Г. Т.
Сучасна українська письменниця-прозаїк, поетеса, критикиня, публіцистка, перекладачка Галина Тимофіївна Тарасюк народилася 26 жовтня 1948 року в селі Орлівка Теплицького району Вінницької області. Батько, Тарасюк Тимофій Омелянович, був бібліотекарем, завідувачем сільського клубу. Мати – Ксенія Кирилівна – колгоспниця. Дівчинка встигала допомагати мамі по господарству, слухати татові розповіді як ветерана війни, і бути відмінницею в школі, у 14 років стати сількором. Після закінчення з відзнакою Великомочульської середньої школи Галина Тарасюк працювала вчителькою англійської мови Бджільнянської восьмирічної школи та літпрацівником Теплицької районної газети «Зірка» на Вінниччині.
Галина Тимофіївна закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету. Жила і працювала в Чернівцях – в обласних та міських газетах, на телебаченні, в Чернівецькому літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича.
Галина Тарасюк розпочинала свою творчість як яскрава, самобутня поетеса і видала 10 поетичних збірників. Перша збірка поетеси «Смерековий міст» вийшла у світ у 1976 році. Далі були збірки: «Множина» (1982), «Світло джерела» (1984), «Жайворове поле» (1987), «Горельєфи» (1988), «Сотворіння гнізда» (1989), «Зерна полину» (1991), збірка поезій у перекладах російською мовою «Свет родника» (1990), об'ємна книга поезії та прози «Любов і гріх Марії Магдалини» (1995) та збірка ‒ «На трійцю дощ» (1998). Більшість ліричних творів Галини Тарасюк з'являються на світ у період початку 70-х – кінця 80-х рр. XX ст. Поетичний світ Галини Тимофіївни вражає непересічністю думки, непідробним пронизливим патріотизмом, інколи мудрою самоіронією та обов’язковою щирою сердечністю – жіночою, материнською.
На початку 90-х рр. поетеса рішуче переходить на прозу. Її твори вражають різноманітною тематикою: від мелодрами звичайної маленької сучасної людини до глибоких історичних романів і гострих політичних памфлетів. Авторка володіє всіма можливими засобами впливу на читача: тут і ліризм, і сентименталізм, і трагедія, і комедія – фарс, буфонада, сатира і гумор, і, звичайно, все це під знаком абсурду, який рухає світом... Твори Г. Тарасюк ніби написані різними авторами, але з притаманною письменниці енергетикою правдивості та справедливості.
Зараз – завідувачка відділу «Української літературної газети». Галина Тарасюк є яскравим представником сучасної української малої прози. З під пера авторки виходять новели «Політ із Серафимою» (1993) «Смерть Марата» (2001), «Новели», «Янгол з України» (2006), «Ковчег для метеликів» (2009) та ін. Реалістично-об'єктивна манера прозового письма визначає специфіку жанрово-змістових концептів малої прози письменниці, талант якої найповніше розкривається під час правдивого й психологічно вмотивованого відтворення явищ сучасного суспільного, політичного, культурного життя. Своєю творчістю Г. Тарасюк засвідчила вміння відчувати ритм сучасної доби, розкривати злободенні теми та негативні явища сьогодення.
2000 року переїхала до Києва. Працювала в часописах «Слово «Просвіти», «Вечірній Київ», «Літературна Україна». Галина Тимофіївна виступає як критикиня і перекладачка з литовської, латвійської, румунської, білоруської поезії та прози. Галина Тимофіївна Тарасюк є лауреаткою багатьох премій: Всеукраїнська літературна премія імені Володимира Сосюри (1999); премія Ліги українських меценатів (2000); літературна премія імені Олеся Гончара (2006); Міжнародна літературно-мистецька премія імені Григорія Сковороди (2007); літературно-мистецькі премії: імені Сидора Воробкевича (1998), імені Ольги Кобилянської (2008 р.), імені Григорія Косинки (2008), імені І. Нечуя-Левицького (2009), імені Володимира Івасюка; премія Міжнародного фестивалю «Європейська весна поетів» (Кишинів, 2014); Премія імені Дмитра Нитченка, а також журналів «Жінка», «Німчич», «Березіль». Тричі книжки вшановувалися звання «Найкраща книга року». На Міжнародній книжковій виставці-ярмарку (2007), у номінації «Проза» кращою книгою України визнано збірку «Янгол з України». До збірки увійшли новели та «маленькі» романи «Блудниця вавилонська» і «Грішні, чесніші за херувимів».
Багаторазово письменниця висувалася на здобуття Шевченківської премії. Має нагороди: «Орден княгині Ольги» III ст. Медаль «Незалежність України» Міжнародного Академічного Рейтингу популярності «Золота Фортуна». Відзнака Міжнародного лицарського ордену Архистратига Михаїла. Має звання Заслужений працівник культури України. Сьогоденне життя письменниці цікаве, динамічне та романтичне. Галина Тимофіївна живе у Києві, бере активну участь у літературному і громадському житті столиці. Пише статті про літературу, суспільне життя, творить поетичні рядки, продовжує друкуватися у кількох газетах.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел