ЮНЕСКО проголосила 3 листопада Міжнародним днем біосферних заповідників. Вперше цей міжнародний день було проголошено 2021 року за ініціативою Комісії з питань науки, схваленою на 41-й Генеральній конференції ЮНЕСКО. Проте історія цього проголошення бере свій початок 1974 року, коли ця міжнародна організація за підтримки урядів низки країн створила біосферні заповідники з метою сприяння збалансованому, справедливому та рівноправному управлінню цими просторами, уникаючи невибіркової експлуатації природних ресурсів і зберігаючи екосистеми планети.
Біосферні заповідники – це ті ділянки нашої планети, які володіють природними ресурсами й являють собою різноманітність середовища проживання, де зосереджені найрізноманітніші екосистеми і біорізноманіття. Вони являють собою території з найбільшою концентрацією дикої природи, як флори, так і фауни.
Мета Міжнародного дня біосферних заповідників наголосити на важливості цих природних просторів для збереження екосистем і біорізноманіття, сприяння дослідженням, сталому розвитку та ухваленню рішень з охорони навколишнього середовища. Їх створення почалося на підставі міжурядової програми «Людина і біосфера», яка була прийнята у 1971 році. У 1976 році була створена Всесвітня мережа біосферних заповідників, яка за задумом має стати основою для збереження біорізноманіття, відновлення екосистем і життя в гармонії з природою.
Тепер ця мережа охоплює 748 об’єктів у 134 країнах світу.
В Україні налічується 5 біосферних заповідників, з них 2 на Херсонщині, по одному на Київщині, Одещині та Закарпатті:
Асканія-Нова;
Дунайський;
Карпатський;
Чорнобильський радіаційно-екологічний;
Чорноморський.
На території України є багато цікавих місць, але за привабливістю та унікальністю Карпатський біосферний заповідник, який знаходиться в самому серці Карпат, безсумнівно, вартий особливої уваги.
Карпатський біосферний заповідник – один із найбільших природоохоронних об'єктів України. Створений у 1968 році й займає площу 66417,4 га. Це тут найвища вершина України (гора Говерла, 2061 м), високогірні озера, географічний Центр Європи, Долина нарцисів, всесвітньо відомі букові праліси, найбільша карстова печера Українських Карпат Дружба – лише частина його території. Тут представлене все ландшафтне і біологічне різноманіття Українських Карпат – від передгір'я до субальпійських та альпійських лук (180 - 2061 м над рівнем моря).
Це тут домівка для більш ніж 8000 видів тварин та рослин, півтисячі з них потребують особливої уваги, адже занесені до Червоної книги. Це тут можна стояти безпосередньо в Центрі Європи, а за кілька годин досліджувати печери, в яких мешкали перші люди.
Україна через війну може втратити заповідники. Два десятки заповідників і національних природних парків України під окупацією. Територію, на якій мали б зберігатися червонокнижні тварини та рослини, росіяни перетворюють на плацдарми.
Загалом, впливу воєнних дій чи окупації зазнали 17 із 55 українських національних природних парків, 10 із 19 природних заповідників та 3 із 5 біосферних заповідників («Асканія-Нова», Чорноморський та Чорнобильський). Окуповані та перебувають під загрозою деградації або навіть знищення біосферні заповідники: «Асканія-Нова» та Чорноморський.
росія захопила біосферний заповідник імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України «Асканія-Нова». Там безконтрольно переміщаються війська, що несумісне з завданнями охорони природи. Самопроголошений директор Дмитро Мєщєряков домовився про обмін тваринами з окупованим Ялтинським зоопарком і краснодарським «Сафарі-парком». Йдеться про рідкісні й охоронювані види зі списку Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS): кінь Пржевальського, сайгак та кулан туркменський. У Міндовкіллія наголосили, що існує реальна загроза знищення колекції тварин зоологічного парку «Асканія-Нова», яка у переліку наукових об′єктів, що становлять національне надбання України.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел