Дитячий письменник, казкар Микола Носов народився 23 листопада 1908 року в Києві в сім'ї актора естради та кіно. Сонячне дитинство його пройшло недалеко від Києва, в селищі Ірпінь на вул. Перша лінія, де хлопчик зростав серед квітів і «гномиків» (свято вірив у їхнє існування). З 1915 по 1923 рік навчався в київській приватній гімназії Стельмашенка. У шкільні роки мріяв стати музикантом (кимось на кшталт Паганіні щонайменше), потім закинув скрипку, захопився хімією і цілком серйозно готувався до вступу на хімічний факультет Політехнічного інституту. Заробляючи копійку, був газетним торговцем, землекопом, косарем.
З 1923 року родина знову мешкала в Ірпені, де Микола відвідував вечірню робітничу школу.
Народившись в родині актора, майбутній відомий літератор з дитинства тяжів до мистецтва. Не дивно, що для навчання він вибрав один із кращих навчальних закладів свого часу – Київський художній інститут (1927-1929 рр.) звідки перевівся в Московський інститут кінематографії, який закінчив у 1932 році.
У 1932-1951 роках працював режисером-постановником мультфільмів, науково-популярних та навчальних фільмів. Перші оповідання Микола Носов почав створювати ще бувши режисером-постановником. Уже ці твори автора відрізнялися тонким гумором, чарівними персонажами та несли в собі заряд позитивної енергії.
Знайомство читачів з майбутнім відомим автором відбулося в 1938 році. Саме тоді Микола Миколайович Носов починає публікувати свої перші оповідання: «Чудові брюки», «Витівники», «Фантазери», «Живий капелюх», «Огородник» і «Мишкова каша». Спершу твори з'являються окремо в популярних літературних журналах, але, швидко полюбились юними читачами, вже в 1945 році видаються окремою книгою. Згодом виходять і об'ємні роботи.
Так, в 1950 році на прилавках книжкових магазинів з'явилася книга «Щоденник Колі Синіцина». Це весела пригодницька історія про доброго хлопчика-відмінника, який одного разу вирішив завести щоденник своїх думок. Сталінську премію в 1952 році (одну з найпочесніших для письменників того часу) автор отримав за те, що збагатив літературу повістю «Вітя Малєєв в школі і вдома». Головний герой – четвертокласник Вітя, який разом зі своїм товаришем Костею Шишкіним вирішив розпочати активну боротьбу з власними недоліками. Автор і сам не очікував, що це дитячий твір отримає таку популярність. Всього лише протягом двох років з моменту виходу книги вона була перевидана більше як 30 разів і переведена на 23 мови світу. А через деякий час історія про школяра Вітю була екранізована.
Але найбільш відомі твори Миколи Носова – це розповіді про Незнайку, веселому, завжди активному і дуже допитливому хлопчику. Перше з них – казка «Гвинтик, Шпунтік і пилосос». Надалі герой з'явився в знаменитій трилогії – «Пригоди Незнайки і його друзів», «Незнайко в Сонячному місті» (1958) і «Незнайко на Місяці» (1964-1965).За казкові твори автор отримав Державну премію Крупської.
Проте творчість письменника полягала не тільки в написанні казок. За свою біографію М. Носов також створив твори «Повість про мого друга Ігор», «Таємниця на дні колодязя», «Повість про дитинство» та інші.
Оповідання й повісті М. Носова не лише перекладалися майже 100 іноземними мовами. За їх сюжетами створено багато мультиплікаційних і художніх фільмів.
На жаль, киянин, людина неймовірної фантазії, геній зігрітої любов'ю дитячої літератури довго жив у Москві та писав російською мовою.
26 липня 1976 р. від серцевого нападу на 68-му році помер Микола Миколайович Носов, автор знаменитої трилогії «Незнайко».
У 2018 році у Святошинському районі Києва нова вулиця була названа на честь Миколи Носова.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел