28 вересня народився Василь Сухомлинський

У 1942 році Василя Сухомлинського призначають директором сільської школи, після завершення війни – завідувачем районного відділу народної освіти. У 1948 році Василь Олександрович бере під своє керівництво Павлиську середню школу, яка згодом стане відомою. Двадцять три роки у Павлиші стали найпліднішим періодом його педагогічної, наукової та літературно-публіцистичної діяльності. Василь Олександрович доклав чимало зусиль, аби піднести пересічну сільську школу на рівень найкращих загальноосвітніх навчальних закладів країни, щоб перетворити її на справжню лабораторію передової педагогічної думки і якнайповніше узагальнити набутий досвід. І він досяг поставленої мети, насамперед завдяки власній винятковій працьовитості, постійному творчому горінню, твердій, безкомпромісній вимогливості як до себе, так і до всього педагогічного колективу. Як загальновизнаний педагог-класик, Василь Олександрович прагнув формувати національний та естетичний кругозір, прищеплювати любов до народних традицій, розвивати емоційну культуру дитини.

Починаючи з 1949 р., Василь Олександрович виступає не тільки у місцевій пресі, а й у республіканських та всесоюзних, а згодом і закордонних виданнях.

У 1955 р. В. Сухомлинський успішно захистив кандидатську дисертацію у Київському державному університеті на тему «Директор школи – керівник навчально-виховної роботи», а через рік з'являється його перша велика монографія «Виховання колективізму у школярів»

Наприкінці 1950-х рр. виходять друком такі ґрунтовні праці В. Сухомлинського, як «Педагогічний колектив середньої школи» та «Виховання радянського патріотизму у школярів».

Він активно розвивав вітчизняну педагогіку XX століття. На найвищий щабель своєї педагогічної творчості Василь Олександрович піднявся в 1960-ті рр. Саме тоді з особливою виразністю і силою виявився його яскравий і самобутній талант педагога-дослідника й педагога-публіциста, саме в ті роки написав він найкращі книги, статті, художні твори для дітей та юнацтва.

В цілісному вигляді гуманістичні педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського вперше викладені в «Етюдах про комуністичне виховання» (1967). Ось найголовніші з них: довіра й повага до дитячої особистості, погляд на навчальну діяльність школярів як на насичений творчими відкриттями процес пізнання та самопізнання, обмеження сфери впливу колективу на особистість, виховання без покарань, велика роль слова та особистості вчителя для дитини.

Ці погляди Сухомлинського на виховання викликали обурення з боку офіційної педагогіки; «Етюди…» були піддані нищівній критиці (Б. Ліхачов, В. Кумарін, Л. Гордін, В. Коротов),

До найголовніших, найґрунтовніших творів В. Сухомлинського, опублікованих з 1960 р., належать: «Як ми виховали мужнє покоління», «Духовний світ школяра», «Праця і моральне виховання», «Моральний ідеал молодого покоління», «Сто порад учителеві», «Листи до сина», «Батьківська педагогіка», «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості», «Павлиська середня школа» та остання найвідоміша його праця «Серце віддаю дітям» (1969) – перекладена на 30 мов світу, витримала вже 55 видань та була нагороджена багатьма нагородами, у тому числі першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) і Державної премії УРСР (1974). «Серце віддаю дітям» – так педагог назвав свою головну книгу. Шукаючи відповідь на запитання, що було найголовнішим у його житті, він без вагань стверджував: любов до дітей.

Загалом твори Василя Олександровича Сухомлинського видано 53 мовами світу загальним тиражем майже 15 млн примірників. Уже після смерті талановитого педагога з'явилися окремими виданнями праці «Народження громадянина», «Методика виховання колективу», «Розмова з молодим директором школи», «Як виховати справжню людину».

Твори Василя Сухомлинського, його спадщина вивчається в провідних університетах Європи, окремі статті та уривки з фундамен¬тальних праць друкуються в педагогічних часописах багатьох країн світу.

У 1957 р. В. Сухомлинський став членом-кореспондентом Академії педагогічних наук УРСР, а у 1958 р. – заслуженим учителем України. У 1968 р. йому надано звання Героя Соціалістичної Праці. Того ж року він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.

Після 1970 р. почався новий етап біографії педагога – «життя після смерті». Це стосується його 48 книг, понад 600 наукових статей, більше як 1500 оповідань і казок, притч для дітей. Спадщина В. О. Сухомлинського розійшлася по всьому світу, живе своїм життям.

Маючи слабке здоров'я, Василь Олександрович працював щодня не шкодуючи сил. У 1970 році великого педагога не стало. Василь Олександрович Сухомлинський помер 2 вересня 1970 року в с. Павлиш (Онуфріївський р-н Кіровоградської обл.)

Спадщина кожного митця і кожного вченого має свою долю. Одну досить швидко забувають, іншу якийсь час тримають у полі зору. І лише небагатьом випадає залишитися у «великому часі». Є всі підстави стверджувати, що спадщина Василя Сухомлинського належить до останніх і  зберігає свою актуальність.

У 1989 році послідовники створили Міжнародну асоціацію прихильників Сухомлинського у місті Марбург (Німеччина), а в 1990 р. ‒ Українську асоціацію Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В. О. Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.

Враховуючи визначний внесок В. О. Сухомлинського у вітчизняну і світову педагогічну науку, Верховна Рада України постановила: оголосити 2003–2004-й навчальний рік в Україні роком Василя Олександровича Сухомлинського.

У 2004 році ім'я Василя Сухомлинського присвоєно Кіровоградському обласному інституту післядипломної педагогічної освіти.

Іменем Василя Сухомлинського названі вулиці в містах Києві, Полтаві, Кривому Розі, Луцьку, Дніпрі, Кременчуці, Мукачево, Малині.

Ім'ям Сухомлинського назвали відомчу відзнаку Міністерства освіти і науки України. На честь Василя Сухомлинського 2003 року в Україні випустили ювілейну монету.

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: вересень, 2025