26 квітня  – Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську трагедію та Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф

«Атомний Вій опустив бетонні повіки.

Коло окреслив навколо себе страшне.

Чому Звізда-Полин упала в наші ріки?!

Хто сіяв цю біду і хто її пожне?»

(Ліна Костенко)

Чорнобильська катастрофа – екологічно-соціальна аварія, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 р., розташованої на території України. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. 

У вересні 2003 р. на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада голів держав СНД підтримала цю пропозицію.

8 грудня 2016 р. Генеральна асамблея ООН (резолюція A/RES/71/125) проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф.

Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією і найбільшою екологічною катастрофою 20 століття, а й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, яка вийшла з-під контролю, не визнає кордонів. Наслідки катастрофи залишаються й донині предметом обговорення світової наукової спільноти. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Для всіх нас 26 квітня є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 600 тисяч людей. Точна кількість жертв та постраждалих невідома і досі. Тому Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності та героїзму багатьох тисяч наших українців.

Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986-му, триває. Це памʼять і розуміння важливі не тільки для України. Вони важливі для всього світу. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включені до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Памʼять світу».

Водночас, як розповідає дослідник Чорнобильської катастрофи Олег Бажан, основний масив архівних документів про аварію залишився у Москві – й він досі засекречений.

24 лютого 2022 року російські окупанти захопили Чорнобильську АЕС. Окупанти облаштували на території атомної електростанції командний пункт для угруповань військ Східного ВО та КП і «перевалочну базу», через яку проходило десятки тон снарядів. Чорнобиль також був «транзитною зоною» для відходу окупантів. За останні вісім днів через цю зону пройшли десятки тисяч одиниць російської техніки, яка зараз у Білорусі та Росії.

На ЧАЕС окупанти знищили та розграбували унікальну радіологічну лабораторію світового значення. Ця лабораторія була унікальним комплексом з потужними аналітичними можливостями й могла надавати послуги на будь-якому етапі поводження з радіоактивними відходами. Лабораторія виконувала стратегічні функції під час робити з пробами радіоактивних відходів, допомагала їх аналізувати й забезпечувати ядерну та радіаційну безпеку.

Міжнародний день пам'яті про Чорнобильську трагедію – нагода привернути увагу до ще однієї болючої теми. З 24 лютого до 31 березня 2022 року, Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Відходячи з Чорнобильської зони, росіяни захопили в полон 169 нацгвардійців – їх вивезли у бік Білорусі. Україні вдалося повернути з полону декого з них, але  ще не всіх звільнено з полону. Рідні чекають на їхнє повернення додому! Поведінка росіян на окупованій ЧАЕС рік тому шокувала невіглаством щодо того, на якому об'єкті вони перебувають. Вона виразно засвідчила, чим урешті обертається незнання і спотворення історії.

Для тих, хто хоче дізнатися більше про Чорнобильську катастрофу, рекомендуємо добірку матеріалів на сайті УІНП за посиланнями:

✅ інформаційні матеріали http://surl.li/jluo , які розповідають про трагедію у цифрах і датах,

✅ книга «Чорнобильське досьє КДБ» – у двох томах зібрані архівні документи, пов'язані з ЧАЕС, які охоплюють період від будівництва станції на початку 1970-х до 1991 року (обидві книги доступні в електронному варіанті:

✅  інтерв’ю http://surl.li/gkxmo з дослідником Олегом Бажаном про те, як радянська система намагалася приховати факти про катастрофу, якими були наслідки приховування та про уроки Чорнобиля,

✅ добірка http://surl.li/gllqj з 11 книг і фільмів про Чорнобиль.


Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Пропонуємо переглянути віртуальну виставку «Мужність та біль Чорнобиля»