Embedded Files
«Творче й громадсько-творче життя Куліша було подібне до феєрверка: барвисте, яскраве, гучне і… скороминуче. Десять років всього письменницького стажу» Юрій Смолич
Видатний український драматург, публіцист, громадський та культурний діяч Микола Гурович Куліш народився 19 грудня 1892 року в селі Чаплинці Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз – Херсонська область) в бідній родині. Навчався у церковнопарафіяльній школі. Микола, якого природа наділила прекрасною пам'яттю, дивував учительку своїми запитаннями та відповідями. Був жадібний до книжок: перечитав усе, що було в шкільній бібліотеці й в книгозбірнях вчителів. Він мав потяг до навчання настільки великий, що місцева інтелігенція зібрала 100 крб для здібного учня й у вересні 1905 року Микола Куліш, якому на ту пору було 13 років подався в Олешки. Після закінчення чотирикласної школи М. Куліш вступив до 5 класу приватної гімназії. Саме там починає виявлятися його художній і літературний хист.
Влітку 1914 року він вступає на філологічний факультет Новоросійського (Одеського) університету. А в серпні почалася Перша світова війна і Микола Куліш був мобілізований на фронт.
У 1919 році Микола Куліш сформував у Херсоні Дніпровський селянський полк, з яким воював проти Денікіна на боці Червоної армії. Завершивши у 1921 році службу військовим керівником Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів, Микола Куліш перейшов на цивільну службу. Після цього завідував Дніпропетровським відділом народної освіти, редагував газету. У 1922 році переїхав до Одеси, де працював інспектором шкіл. В Одесі Микола Куліш став членом письменницької спілки «Гарт», захопився ідеями літературного угрупування М. Хвильового «Урбіно», закінчив п'єсу «97», яка зробила його знаменитим драматургом.
З 1925 року письменник жив у Харкові, тут він плідно співпрацював з режисером театру «Березіль» Лесем Курбасом, якого він вважав видатним режисером і мислителем. Дружба між ними тривала 8 років – аж до смерті та мала великий вплив на становлення українського театру у першій половині ХХ ст.
Через те, що Лесь Курбас дуже шанував Миколу Куліша, його п'єси ставилися у театрі «Березіль» найчастіше. Безпосередньо Лесь Курбас поставив п'єси «Народний Малахій», «Мина Мазайло», «Маклена Граса», а за його підтримки ставили п'єси «Комуна в степах», «97». Якби не заборони реперткому, в цьому театрі також було б поставлено комедії «Отак загинув Гуска», «Хулій Хурина», драми «Зона», «Закут», «Вічний бунт», «Патетична соната» – це було в намірах театру «Березіль».
У 1934 році на першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників Миколу Куліша було звинувачено у буржуазному націоналізмі, а в 1935 році – заарештовано. Його звинувачено у приналежності до терористичної організації та зв'язках з ОУН. Під час судового процесу у березні 1935 р. М. Куліш був засуджений до 10 років соловецьких таборів.
Миколу Гуровича Куліша було розстріляно в кінці жовтня 1937 року в урочищі Сандармох біля Медвеж'єгорська в Карелії.
Реабілітований 4 серпня 1956 р. за відсутністю складу злочину.
Микола Куліш став творцем модерної драми українського революційного відродження, сповненої духом протесту, був сміливим експериментатором у всіх жанрах драматичного мистецтва. Низка його п'єс перекладена латиською, литовською, чеською, польською, англійською, німецькою мовами, поставлена у театрах Росії, країн Прибалтики, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Канади та США.
Його ім'я присвоєно Херсонському обласному музично-драматичному театру.
За роки незалежності Української держави творчість М. Куліша повернулась українському народу в повному обсязі. П`єси митця користуються успіхом у глядачів на сценах українських театрів. Здійснено видання повного зібрання та окремих творів, листів, статей та виступів митця. З'являються нові дослідження про життя і творчість М. Куліша.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Page updated
Google Sites
Report abuse