14 серпня народився Андрій Володимирович Бондар

З 1998 по 2000 рік Бондар очолював газету Асоціації українських письменників «Література  2002). Активно вів літературні рубрики в газетах «Дзеркало тижня» (2001-2007) та «Газета по-українськи» (2006), де також був колумністом.

Андрій Бондар ‒  людина активної громадянської позиції. Він був серед учасників Євромайдану з перших днів, демонструючи свою підтримку демократичним змінам в Україні

Як поет Андрій Володимирович Бондар дебютував 24 листопада 1993 року з добіркою віршів у газеті «Подолянин» (Кам'янець-Подільський). Перша велика поетична публікація ‒ 1997 року в журналі «Сучасність».

Поезія Андрія Бондаря відзначається проникливістю, іронією та філософською глибиною. Його поезії («Весіння єресь», 1998); «Істина і мед», 2001; «MASKUL'T», 2003 (співавтори: Сергій Жадан та Юрій Андрухович та інші )  визнані не лише в Україні, але й перекладалися багатьма мовами.

Знайомі з творчістю Андрія Бондаря в один голос запевняють, що його неможливо з кимось переплутати, бо він має свій особистий, незвичайний стиль. Тут є щось від постмодернізму й верлібру, що демонструє автора як великого експериментатора, який не має гальм та не визнає жодних правил, проте має тонке почуття гумору.

Найвидатніша поетична збірка зветься «Примітивні форми власності» (2004). Саме після неї він став культовим поетом сьогодення. Тут кожен може впізнати себе в будь-якому персонажі або, навпаки, стати персонажем будь-якого з віршів.

Андрій Бондар пише також і прозу: 2014-го побачила світ книга оповідань «Тринадцять різдвяних історій», є в нього багато коротких цікавих самобутніх оповідань, новел, які друкуються у періодичних виданнях. Мала проза приваблює перш за все різноманіттям незвичайних тем. Він автор збірок короткої прози "І тим, що в гробах" (2016) та оповідань у збірці «13 різдвяних історій» (2014). У його текстах багато уваги приділяється нюансам людських переживань і тонкій психології. Його есеїстика, представлена у книжках «Морквяний лід» (2012) та «Церебро» (2018), вирізняється гострим спостереженням за соціальними процесами і тонкою самоіронією. Все це викладено лаконічно й водночас містко, що дає можливість переживати з письменником усі події тут і тепер.

А. В. Бондар є знаним перекладачем з польської, англійської та інших мов. Серед його робіт переклади «Фердидурке» Вітольда Ґомбровича, «Хтивні» Міхала Вітковського, «Зроби собі рай» Маріуша Щиґла та багатьох інших важливих творів сучасної світової літератури.

Митець також виступив упорядником антологій молодої української поезії «Початки» (1998) та білінгвістичної (двомовної) антології «Протизначення» (2001), а також співредактором антології «Сучасна світова лесбі/ґей/бі література. 120 сторінок содому» (2009).

Письменник активно співпрацював із багатьма відомими українськими письменниками, серед яких Лариса Денисенко, Сергій Жадан, Оксана Забужко, Ірена Карпа та інші. Спільні збірки («100 тисяч слів про любов», «Метаморфози») стали справжніми подіями літературного життя.

Андрій Володимирович Бондар ‒ лауреат видавництва «Смолоскип» (1997), учасник пан-європейського проєкту Literaturexpress Europe (2000), стипендіат Міністра культури Республіки Польща (стипендія Gaude Polonia, 2003), стипендіат програми Homines Urbani (Краків, 2004), учасник фестивалю Poetry International (Роттердам, 2005).

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: серпень, 2025