29 серпня ‒ Міжнародний день дії проти ядерних випробувань

29 серпня світ відзначає Міжнародний день дій проти ядерних випробувань. Він був затверджений в грудні 2009 року на 64-й сесії Генеральної асамблеї ООН та має на меті активізувати зусилля ООН, світових держав, міжнародних та неурядових організацій щодо припинення ядерних випробувань.

Ініціатором цього дня став Казахстан, який саме 29 серпня 1991 року закрив головний ядерний полігон СРСР під Семипалатинськом. Упродовж багатьох років Казахстан (тоді ще союзна республіка) потерпав від ядерних випробувань та їхніх наслідків.

Метою цього дня є підвищення обізнаності про наслідки ядерних випробувань та заклик до їх повного припинення. Від часу створення ядерної зброї у світі було проведено понад 2000 випробувань, які мали значні негативні наслідки для здоров'я людей та навколишнього середовища.

З того часу, як прогресивна наукова думка досягла розуміння того, що атом і сам по собі має дуже потужні сили, настала абсолютно нова ера в історії нашого розвитку. Користь і шкода, які супроводжували вчених, розробників технологій практичного використання ядерної енергії, були очевидні із самого початку.

Мирний атом ‒ досить умовне визначення. Обережність і забезпечення максимальної безпеки, ‒ ось ключові моменти, що супроводжували й допер супроводжують вчених у роботі з цими «тонкими» матеріями. Але так було не завжди. Наша історія, на жаль, знає і ті часи, коли політична доцільність, що живиться страхом і недовірою, штовхала людину на відверте нехтування елементарними людськими цінностями. Так сталося і наприкінці першої половини XX століття.

Створення ядерної зброї нарешті дозволило людству відверто заявити про нову для себе, але дуже катастрофічну можливість ‒ можливість свого повного самознищення. Холодна війна другої половини XX століття внесла остаточну ясність у цьому питанні та змусила нас замислитися про своє «примарне» майбутнє.

З 1945 року у світі було здійснено понад 2 тисячі випробувань ядерної та термоядерної зброї. На території України таких випробувальних вибухів було два – у 1972 році (Красноградський, нині ‒ Берестинський, район Харківської області) та в 1979 році (шахта Юнком на Донеччині).

Розуміння і політична воля у необхідності припинення подібного ставлення до навколишнього середовища та природи самої людини пройшло лише з наступом нового тисячоліття. 2-го грудня 2009 року на 64-й сесії, поважної міжнародної структури, Генеральної асамблеї ООН, в резолюції № 64 /35, ‒ 29-ге серпня було оголошено Міжнародним днем дій проти ядерних випробувань. ООН закликає цього Дня світову спільноту солідаризуватися задля припинення будь-яких ядерних випробувань, адже людський досвід та історія продемонстрували нам жахливі й трагічні наслідки випробувань ядерної зброї для довкілля, а відповідно і для людей.

Через невдачі російських військ у війні з Україною неодноразово звучали погрози застосування ядерної зброї зі сторони росії. Якщо врахувати, що окупанти ведуть війну «без правил» ‒ обстріли цивільних об'єктів, критичної інфраструктури, застосування хімічної зброї (фосфорні бомби) та ін., то можливість ядерного удару, хоч і мала, але існує. Ядерні вибухи можуть спричинити значні жертви та збитки від вибуху, тепла, а найбільшу загрозу становлять радіоактивні опади, які залишаються найбільш небезпечними протягом кількох перших годин після детонації, коли вони випромінюють найвищий рівень радіації

Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки спільно з Державним науково-технічним центром з ядерної та радіаційної безпеки розробили алгоритм дій у разі ядерної атаки чи аварії на АЕС.

Зазначається, що йодопрофілактика проводиться лише після офіційного оповіщення про її необхідність та виправдана лише тоді, коли радіація викликана радіойодом. Дозування йодиду калію (таблетки):

‒  немовлята від народження до 1 місяця ‒ 16 мг;

‒  діти (від 1 місяця до 3 років) ‒ 32 мг;

‒  діти (від 3 до 12 років) ‒ 62,5 мг;

‒  підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері, які годують, та дорослі (до 40 років) ‒ 125 мг.

Якщо ядерний вибух застав вас у приміщенні, переконайтеся, що повітря не потрапляє до приміщення. Зачиніть всі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть до кімнати, де немає вікон.

Залишайтеся в укритті протягом 24 годин, якщо органи влади не оголосять інших інструкцій щодо переміщення або евакуації. Щоб не пропустити інструкції, не вимикайте радіо або інший засіб зв'язку.

Не їжте і не торкайтеся нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

Якщо члени вашої родини на момент вибуху були в іншому укритті, вони повинні залишитися там, доки не буде дозволено залишити його.

Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.

Не використовуйте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпеку.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі, помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги. Зачиніть всі вікна, двері, люки та отвори, перекрийте потік повітря ззовні. Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна).

За можливості, прикрийте навушниками вуха ‒ це захист від баротравми. Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитеся в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів в організм.

Після вибуху негайно потрібно знайти укриття. Головний критерій ‒ хвилинна доступність. Якщо поряд немає спеціально обладнаного сховища, краще підійде підвал або центр великих бетонних будівель з мінімальною кількістю вікон та дверей.

При наданні допомоги постраждалому насамперед необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідно для запобігання потраплянню радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення потерпілого та оточуючих. При наданні допомоги постраждалому слід максимально використовувати засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після допомоги потерпілому проведіть дезактивацію самому собі.

Якщо людина зазнала якихось поранень під час ядерного вибуху, то через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести таку процедуру:

‒ накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов'язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла.

‒  обережно промити рани великою кількістю води чи фізрозчину.

Очищення вух та носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором з ватним накінечником.

Обробка порожнини рота та очей. При потраплянні радіоактивних речовин через рот слід негайно почистити зуби зубною пастою та кілька разів обполоснути рот 3% розчином лимонної кислоти. При ураженні мигдаликів доцільно сполоснути горло 3% розчином перекису водню. Очі ж необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину чи води.

Очищення волосся. Попросіть потерпілого промити волосся теплою водою з м'яким милом чи шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс чи рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього потерпілого у два шари простирадла. Стежте за температурою тіла потерпілого. Після транспортування медики, які прийняли потерпілого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання й утилізувати все забруднене.

Залишаймося в безпеці та бережімо одне одного! Віримо в перемогу та Збройні сили України! Все буде Україна!

Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел

Перевірено: серпень, 2025