Embedded Files
Сучасний український поет, перекладач та літературознавець, викладач у ЛНУ імені Івана Франка Остап Тарасович Сливинський народився 14 жовтня 1978 року у Львові. Батьки поета були музикантами та хотіли, щоб їхній син перейняв музичний фах. Тому Остап Сливинський навчався в музичній школі за класом фортепіано.
Одного разу на академічному концерті він дуже переживав та провалив свій виступ. Після цього випадку батьки зрозуміли, що музична творчість не є спорідненою для їхнього сина.
Однак Остап Сливинський починає цікавитися іншим видом мистецтва. Перші проби пера здійснив у восьмому класі. Тоді написання віршів були своєрідним протестом та грою в поєднання слів.
Уже в старших класах Остап Сливинський почав цікавитися українською поезією та більше читати книг. Бо до цього моменту, як він сам зізнається, не любив дуже читати. Він знаходить на книжковій полиці своєї бабусі (яка, до слова, була вчителькою української мови та літератури) збірку поезій Ігоря Калинця. Тоді його надзвичайно зацікавлюють вірші українського поета.
2000 року закінчив філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю «болгарська мова та література». Потім вступив в аспірантуру та захистив дисертацію на тему «Феномен мовчання в художньому тексті (на матеріалі болгарської прози 60–90-х рр. ХХ ст.)» (2007). Викладав у Софійському університеті імені св. Климента Охридського, Сілезькому університеті, літній академії Ukrainicum (Грайфсвальд, Німеччина). З 2004 року працює на кафедрі польської філології ЛНУ імені І. Франка.
Крім викладання, займається активною перекладацькою діяльністю. Зокрема Остап Сливинський здійснив переклади творів: з польської мови – Чеслава Мілоша, Ольги Токарчук, Анджея Стасюка, Марека Беньчика, Катаржини Котинської, Ігнація Карповича; англійської – Джеймс Тейта, Дерека Волкотта, Вільяма Карлоса Вільямса; болгарської – Георгія Господинова тощо. Співупорядник перекладної українсько-білоруської поетичної антології «Зв'язокрозрив». Окрім української знає польську, англійську, болгарську, російську та македонську мови.
Остап Сливинський у 2003 році став одним із організаторів літературного фестивалю «Скрипти», який проводили протягом двох років. Також займався організацією фестивалю «BookForum» у Львові.
Поет є учасником низки мистецьких проєктів. Зокрема брав участь в перформансах та творчих подіях таких як: «Чотири сторони світла», «Зимовий король», «Повільне дзеркало» тощо.
Поезія Остапа Сливинського пронизана авторськими метафорами та образами, тому потребує вдумливого читання та занурення у вир мови.
Перша збірка віршів Остапа Сливинського вийшла у 1998 році під назвою «Жертвоприношення великої риби». Тут вміщено поезію, що вирізняється особливою творчою манерою написання, тексти містять цікаві метафори та написані верлібром.
Інші відомі книги поета: «Адам», «Полуднева лінія», «Орфей», «М’яч у пітьмі», «Зимовий король». Поезія Остапа Сливинського перекладена шістнадцятьома іноземними мовами.
Загалом, поетичний стиль Остапа Сливинського вирізняється своєю герменевтичністю. Тобто тексти часто є досить закритими структурами, що творять власний окремий поетичний світ. Автор звертається до низки тем, що пов’язані з людиною та розумінням її сутності. У поезії є багато образів, що перегукуються з біблійними сюжетами та створюють інтертекстуальність.
У 2022 році на літературному фестивалі Deep Water Festival у США була презентована книга «Словник війни», створена у співавторстві під упорядкуванням Остапа Сливинського. Тексти з книги зачитувала акторка Тільда Свінтон та інші зірки.
«Словник війни» ‒ це проєкт, поданий у вигляді словника, де тлумачами є історії українців. Кожна з коротких оповідей збірки називається одним словом: «Сміття», «Мадленка», «Тиша», «Труп», «Життя» та інші. Нова мова війни звучить без метафор і художності, але влучає в самісіньке серце читача. За кожним виразом у словнику стоїть історія, сповнена надії, тривоги й відчаю, та головне ‒ незламності й гордості. Вона про те, як люди переживають повномасштабне вторгнення росії на територію України, книга про народну й особисту боротьбу. Книга «Словник війни» перекладена 15 мовами світу.
Творчість Остапа Сливинського є відзначеною у багатьох конкурсах. Зокрема, він є лауреатом премії Губерта Бурди, «Привітання життя» імені Богдана-Ігоря Антонича та премії Фонду Лесі і Петра Ковалевих, відзначений нагородою «За заслуги перед польською культурою». У 2020 році мав спеціальну відзнаку журі Премії міста літератури ЮНЕСКО за переклад книги Ольги Токарчук «Книги Якова»
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: жовтень, 2025
Page updated
Google Sites
Report abuse