21 січня народився Степан Миколайович Чарнецький

Під час Першої світової війни письменник був мобілізований до війська, але за станом здоров’я звільнений від служби. Співпрацював у тогочасній пресі («Діло», «Українське слово», «Шляхи»), пізніше був референтом преси у Львівському магістраті.

Степан Миколайович Чарнецький ‒ автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»). Вічний твір «Ой у лузі червона калина» ‒ одна з найпоширеніших і найулюбленіших пісень українського народу, яка народилася далекого буремного 1913 року, в період зародження січового стрілецького руху. Проте відразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною.

Січові стрільці, для яких вона була своєрідним національним гімном, разом з іншими піснями понесли її дорогами визвольної війни. Де були вони, там була й «Ой у лузі...». На крилах революційно-патріотичних устремлінь січового стрілецтва під час Першої світової війни ця пісня розлетілася Україною, ввійшла в духовне життя широких кіл громадськості, стала народною, відомою всьому світові.

Степан Чарнецький у творчості використовував чимало псевдо, серед яких був і Степан Шманьківецький), «Українського Вісника» ‒ «Діла» (1921-1924) і редактор журналу «Будяк» (1921-1922). У Львові він мав вірних друзів, які з ним і він з ними постійно радилися, допомагали, додавали життєвих сил і оптимізму. Він дружив з Іваном Франком, Василем Стефаником (вони були кумами, письменник був хрещеним батьком доньки Чарнецького Лесі), Богданом Лепким (обоє були з Тернопільщини та обидва були обдаровані різними талантами, які часто «сперечалися» між собою за пріоритет), поетами Петром Карманським, Василем Пачовським...

У 1921 р. вийшла збірка фейлетонів і новел Степана Миколайовича «Дикий виноград», які друкувалися під псевдонімом Тіберій Горобець. Чарнецький ‒ автор «Нарису історії українського театру в Галичині» (1934), що досі не втратив своєї наукової вартості.

Виступав С. Чарнецький також із новелами та фейлетонами, театральними рецензіями, перекладами віршів, п’єс і лібрето опер для театру з німецької та польської на українську мову та з української на польську. Зокрема, сучасники відзначали його майстерний польський переклад вірша І. Франка «Як почуєш вночі…».

Після 1939 р. Степан Чарнецький працював науковим співробітником Львівської наукової бібліотеки (сьогодні – Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України).

Степан Миколайович ‒  автор поезій, фейлетонів, памфлетів, літературно-мистецьких статей, нарисів з історії галицького театру, рецензій, мистецьких портретів, розділу «Театр» у виданні Івана Тиктора «Історія української культури (за редакцією Івана Крип'якевича)» (Львів, 1937), спогадів про О. Мишугу, О. Нижанківського і Д. Січинського, І. Франка.

До творчого доробку ввійшли збірки поезій «В годині сумерку» (1908), «В годині задуми» (1917), «Сумні ідем» (1920), прозових новел і фейлетонів «Дикий виноград» (1921), «Квіти й бодяче» (1922; обидві з підзаголовком «Нариси й замітки з дороги життя»; під псевдонімом Тиберій Горобець), «З мойого записника [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]» (1922), книга «Нарис історії українського театру в Галичині» (1934; перевидана зі скороченням у збірці «Вибране», Львів, 1959, де тексти з політичних та інших міркувань надмірно відредаговані).

С. М. Чарнецький першим повністю переклав українською і видав поему А. Міцкевича «Конрад Валленрод»; автор перекладів польською мовою творів українських авторів. Окремі твори надруковані в поетичній антології «Акорди» (1903, укладач І. Франко), у збірках «Молода Муза» (Київ, 1989) та «Образки з життя» (Львів, 1989), «Розсипані перли. Поети «Молодої музи» (Київ, 1991) та інші. Поезії Степана Чарнецького переклав польською мовою Сидір Твердохліб.

…Сто років після прем’єри історія повторилася, але вже в іншому контексті ‒ на сході України почалася «гібридна» війна. А у 2022-му, із початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну, пісні славню УСС надав «третє дихання» боєць Сил територіальної оборони ЗСУ ‒ фронтмен гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, виконавши його на тлі Софії Київської, і зробивши твір ще популярнішим. Нині «Червону калину» наспівує не тільки Україна, а й увесь світ, причому ‒ різними мовами…

Воскресаючи нині із забуття, пісня полонить серця людей своєю щемливою любов'ю до рідної Вітчизни, її вірних синів, наснажуючи нас незламною вірою в те, що, об'єднавшись, відродимо славну Україну.

63-річний Степан Чарнецький помер 2 жовтня 1944 року у Львові, де й упокоївся на Личаківському цвинтарі…

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025