«Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є найкращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство. Вважаю, що люди, які допомагають в цьому, – патріоти України.»
Богдан Ступка
Актор від Бога, жива легенда українського театру і кіно, зберігач великих акторських традицій народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдан Сильвестрович Ступка народився 27 серпня 1941 року смт Куликів, Львівська область. Після закінчення Львівської СШ №4, яка тепер має назву Львівської лінгвістичної гімназії, Богдан спробував поступити на хімічний факультет місцевого університету, проте не вдалося скласти іспити. Ступка влаштувався в обсерваторію, деякий час працював у Львівському університету лаборантом-обчислювачем, проте, на щастя, астроному з нього не вийшло.
Проте на досягненні мрії Ступка не зупинився. На початку 1960-х років дитяча мрія Богдана Ступки отримала шанс на втілення – з 1 травня 1961 року він стає артистом Львівського академічного театру імені Заньковецької, де його ментором був режисер і педагог Сергій Данченко.
У театрі Заньковецької Ступка провів 17 років. За цей час він виявив себе здібним молодим актором і створив ряд цікавих сценічних образів. Але після того, як Данченко в 1978 році очолив драматичний театр Франка в Києві – він одразу запросив свого учня працювати з ним в столиці.
Богдан Ступка закінчив драматичну студію при Львівському театрі ім. М. К. Заньковецької, потім навчався на філологічному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка (1963-1965) і закінчив театрознавчий факультет Київського театрального інституту ім. І.К. Карпенка-Карого за фахом «театрознавство» (1984) та заочно закінчив філологічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка.
Загалом за цей театральний період свого життя, Ступка втілив понад 50 різнопланових ролей, був і Королем Ліром з однойменної вистави за Шекспіром, і Миколою Задорожним із «Украденого щастя», і навіть царем Едіпом. А виставу «Тев’є-Тевель», яка протягом багатьох років була візитівкою театру Франка, припинили ставити в знак шани після смерті актора. У вересні 2019 року, у зв'язку зі 100-річним ювілеєм театру Франка, постановку вистави було відновлено, а Тев'є зіграв Богдан Бенюк.
З 1970 року, паралельно з роботою в театрі, актор також знімався в кіно. Його фільмографія налічує понад 90 робіт. Дебютом в кінематографі та дійсно зоряною роллю Богдана Ступки стала робота в знаменитій картині «Білий птах з чорною ознакою».
У наступні роки він активно знімався, серед його ролей найбільш відомі ‒ у фільмах: «Камінний господар» (1971), «Хвилі Чорного моря» (1975), «Солдати свободи» (1977), «Мужність» (1981), «Украдене щастя» (1984), «Діти сонця» (1985), «До розслідування приступити» (1987), «Микола Вавілов» (1990), «Із житія Остапа Вишні» (1991), «Сірі вовки» (1993), «Вогнем і мечем» (1999) та інших.
Ще більший успіх прийшов до Богдана Ступки в новому тисячолітті, після виходу таких знаменитих фільмів, як: «Молитва про гетьмана Мазепу» (2001), «Таємниця Чингісхана» (2002), «Водій для Віри» (2004), «Свої» (2004), «Заєць над безоднею» (2006), «Тарас Бульба» (2009), «Вчора закінчилася війна» (2010) та інших.
За свою багаторічну телекар'єру Б. Ступка знявся більш ніж в ста фільмах, включаючи документальні та телевізійні. Дебютував Ступка в ролі Олеся Дзвонаря в фільмі «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка у 1971 році. На роль бійця УПА спочатку претендував Іван Миколайчук, але затвердили на роль саме Ступку, який після виконання ролі Річарда III в театрі мав негативний імідж серед влади.
Окремим прошарком ролей Ступки стали відомі історичні постаті: українські гетьмани Брюховецький, Мазепа, Богдан Хмельницький, письменник Остап Вишня, політичний діяч Олександр Керенський та навіть Чингісхан. До того ж крім українських режисерів Ступка знімався за кордоном – зокрема, у польських режисерів Єжи Гофмана та Кшиштофа Зануссі. За роль в фільмі останнього – «Серце на долоні» 2008 року – Богдан Ступка отримав нагороду від міжнародного кінофестивалю в Римі.
У 1999-2001 роках він очолював Міністерство культури і мистецтв України.
З 2001 року і до останніх днів він був художнім керівником Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві. Також був художнім керівником акторського курсу в Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого (2006-2010), з 2009 року був президентом Київського міжнародного кінофестивалю.
Проте які б посади та пости не займав Богдан Сильвестрович, для мільйонів глядачів він в першу чергу залишається чудовим актором. Богдана Сильвестровича ще за життя називали «актором №1», його обожнювала публіка не лише нашої країни, а й за кордоном. Понад півстоліття ім'я Б. С. Ступки було знаковим для української національної культури. Знаменитий польський режисер Єжи Гоффман назвав його найталановитішим драматичним актором Європи. Він грав жадібно, красиво і професійно. Професіоналізм Ступки-актора полягав не тільки в глибокому проникненні в характери своїх персонажів, але і в тій моральній та фізичній самовіддачі, з якою він працював на майданчику.
23 серпня 2011 року за значний особистий внесок у збагачення національної культурно-мистецької спадщини, багаторічну плідну творчу діяльність та високу професійну майстерність Богдан Сильвестрович Ступка вшанований званням Героя України з врученням ордена Держави.
Актор нагороджений орденами: Пошани, Дружби, Заслуг перед Республікою Польща, князя Ярослава Мудрого IV і V ступеня, Золотою медаллю Академії мистецтв України. Він повний кавалер орденів України «За заслуги», Почесний громадянин Києва.
Б. С. Ступка ‒ академік Академії мистецтв України, член Спілки театральних діячів і Спілки кінематографістів України, Член Європейської кіноакадемії.
Він є лауреатом Державної премії СРСР і України, премій імені: К. С. Станіславського, Сіді Таля, А. М. Бучми, І. П. Котляревського та багатьох інших. Має премії міжнародних кінофестивалів.
22 липня 2012 року після важкої тривалої хвороби Богдан Сильвестрович Ступка помер у київській лікарні, був похований на Байковому кладовищі Києва. На церемонію прощання з великим майстром і улюбленим актором, яка проходила в рідному для нього театрі ім. Івана Франка, тисячі шанувальників несли квіти та свічки.
На його честь нього названі вулиці у містах Вінниця, Буча, Бориспіль, Жовті Води, Запоріжжя, Синельникове, Таврійськ, Покровськ, Слов'янськ.
2013 року у фоє Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка встановлено пам'ятний знак ‒ відбиток руки Богдана Ступки (скульптор Романовський І.).
5 жовтня 2016 року УДППЗ «Укрпошта» ввела в обіг художню поштову марку, присвячену Богданові Ступці та провела погашення марки та конверта «Перший день» на поштамтах Львова та Києва спеціальним пам'ятним штемпелем «Першого дня».
19 грудня 2016 року Національний банк України ввів в обіг пам'ятну монету «Богдан Ступка» номіналом 2 гривні. Вона належить до серії «Видатні особистості України».
У будівлі Народного дому смт Куликів Жовківського району Львівської області до 75-річчя від Дня народження актора (2016) відкрито Музей-кімнату Богдана Ступки, а до 76-ї річниці від Дня народження (2017) встановлено погруддя Богдана Ступки.
27 серпня 2021 року до 80-річчя від Дня народження актора у Києві на вулиці Марії Заньковецької відкрили горельєф, пам'ятну дошку з мініскульптурою.
У травні 2022 року в місті Городок Хмельницької області вулицю Тухачевського перейменували на вулицю Богдана Ступки.
Інформацію підготовлено на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: серпень, 2025