10 жовтня народився Михайло Драй-Хмара

1913 року Драй-Хмара відряджений за кордон, де студіював фонди бібліотек та архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда і Бухареста. З початком першої світової війни як професорський стипендіат працював у Петроградському університеті, а 1917 року повернувся в Україну. В 1918-23 рр. – професор Кам'янець-Подільського університету. З 1923 по 1929 рік – професор кафедри українознавства Київського медичного інституту, а в 1930-33 роках працював у Науково-дослідному інституті мовознавства при ВУАН. 

20 березня 1923 р. у Кам’янці на Поділлі в Михайла та Ніни Драй-Хмари народилася донька Оксана. Михайло Опанасович був ідеальним батьком для своєї доці. Людмила Старицька-Черняхівська казала, що такої ніжності й уваги до дитини, як у Драй-Хмари, вона в житті своєму не бачила.

У своїй літературній діяльності Михайло Драй-Хмара належав до угруповання «неокласиків», хоча до кінця не позбувся символістичних впливів. Його поетичній палітрі притаманні вкрай загострені ліричні емоції, його соковито-язичницька лексика наповнена неологізмами. За життя Драй-Хмари вийшла друком лише одна книга поезій «Проростень» (1926). Дві інші («Сонячні марші» та «Залізний обрій») так і не побачили світу аж до 1969 року.

Михайло Опанасович був поліглотом – знав приблизно два десятки мов, причому як сучасних, так і давніх. Це майже всі слов’янські (адже його спеціалізацією як ученого було слов'янознавство): українська, російська, білоруська, польська, кашубська, чеська, сербська, хорватська, болгарська. Знав він низку давніх мов ‒ старослов’янську, старогрецьку, латину, санскрит. Знав новітні європейські мови ‒ румунську, французьку, німецьку, італійську, фінську. Останньою мовою, яку вивчав Михайло Панасович, стала англійська. Як літературознавець, глибоко обізнаний із багатьма слов'янськими літературами, Драй-Хмара своїми розвідками добре прислужився розвиткові історико-порівняльного методу. Щоправда, йому вдалося видати лише монографію «Леся Українка» (1926).

1928 року Михайло Драй-Хмара надрукував сонет «Лебеді» з присвятою своїм товаришам, де вжив вислів «гроно п’ятірне». Під «гроном п’ятірним» малися на увазі поети-неокласики ‒ Максим Рильський, Микола Зеров, Павло Филипович, Освальд Бургардт (який друкувався під псевдонімом Юрій Клен) і сам Михайло Драй-Хмара. «Сонет Драй-Хмари, ‒ писав у наші дні Іван Дзюба, ‒ прозвучав як мужній голос на захист друзів ‒ з вірою в чистоту, правоту і невмирущість їхнього естетичного ідеалу».

Але саме з цього сонета почалися всі неприємності поета. У 1933 році Драй-Хмару заарештовують за звинуваченням у причетності до контрреволюційної організації. Є думка, що радянські органи розглянули в одному з віршів, в яких автор зобразив лебедів, які ламають лід на озері, заклик до боротьби з комуністичною владою. Після кількох місяців допитів, поета відпустили. Однак відразу ж його, професора з великим стажем роботи, звільнили з університету і перестали друкувати. Крім цього Михайло Опанасович не міг влаштуватися на роботу навіть в початкову школу.

Поет не перестав писати й в 1934 році знову потрапляє під арешт. За звинуваченням в шпигунстві та причетності до контрреволюційної організації його засудили до 5 років ув'язнення на Колимі. Пізніше до терміну додали ще 10 років.

Як засвідчено в документах про реабілітацію, М. Драй-Хмара помер 19 січня 1939 року «від ослаблення серцевої діяльності». Реабілітовано письменника після перевірки табірної справи в Магаданській області 28 листопада 1989 року.

 Хоча дослідники стверджують, що Михайло Опанасович був застрелений – став замість молодого смертника в шеренгу, коли розстрілювали кожного п'ятого ув'язненого.

 У день смерті Михайла Драй-Хмари, всі його вірші, переклади та праці були спалені. Таким чином, до нас не дійшла і десята частина його творчої спадщини. Те, що дивом збереглося, згодом видала дочка поета.

 На честь Михайла Драй-Хмари названа одна з вулиць Києва та Кам'янця-Подільського. З нагоди 125-річчя від дня народження за ініціативи фонду Миколи Томенка «Рідна країна» 6 листопада 2014 року на будинку по вул. Садова, 1/14, що біля Кабміну, урочисто відкрили меморіальну дошку Михайлу Драй-Хмарі. В грудні 2015 року була презентована найповніша збірка творів Михайла Драй-Хмари. Упорядником видання став літературознавець, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України Сергій Гальченко. Автори передмов ‒ Іван Дзюба та Микола Томенко.

На жаль, за життя, обірване трагічно й зарано, він встиг написати й перекласти небагато й досі не настільки відомий на Батьківщині, як на те заслуговує.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел