1 травня  народився Яків Пилип Кулик

1826 року Кулик переїхав до Праги, де був призначений на посаду професора вищої математики у Празькому університеті. Тут він викладав математику, в основному ‒ диференціальне та інтегральне числення та аналітичну механіку. Від 1829 року він обіймав також посаду декана філософського факультету, а від 1831 року ‒ був членом математичної секції Королівського чеського товариства науковців (нім. Königliche Böhmische Gesellschaft der Wissenschaften). У 1831 році у Празі вийшов друком перший підручник Кулика ‒ «Підручник вищого аналізу» (нім. «Lehrbuch der höheren Analysis»), який складався з чотирьох розділів ‒ «Методи невизначених коефіцієнтів», «Диференціальне та інтегральне числення», «Криві з простою кривизною», «Поверхні та криві з подвійною кривизною», тобто в цілому охоплювали питання математичного аналізу та аналітичної геометрії.

У 1842 році він видав колосальну працю «Практична школа для рисунків», адже він мав неабиякий хист до малювання та створював взірці для шкіл, малярі́в, проєктантів, літографів, яких за своє життя створив близько 40 тисяч. Написання підручників з математики та механіки для нього було постійним заняттям. Він автор низки підручників: «Підручник вищого аналізу» (друге видання, нім. «Lehrbuch der höheren Analysis» (Zweiter Band)), «Підручник з арифметики та алгебри» (нім. «Lerbuch der höheren Arithmetik und Algebra»), «Вища механіка в лекціях» (нім. «Höhere Mechanik nach der Vorlesungen»), «Основи вищої механіки» (нім. «Anfangsgründe des höheren Mechanik»), «Новий спосіб найзручнішого, найвигіднішого і надійного множення та ділення чисел. Для молоді галицьких шкіл» (пол. Nowy sposob latwiejszego wygodniejszego i pewniejszego mnozenia i dzilenia liczb. Dla mlodziežy szkol qalicyjskich), «Вклад у розв'язок вищих рівнянь, зокрема кубічних» (нім. «Beiträge zur Auflösung höherer Gleichungen überhaupt und der kubischen Gleichungen insbesondere») та ін. Пилип Кулик також займався питаннями календографії та багато років опрацьовував астрономічну частину «Календаря літочислення».

1831 р. вперше з'явився «Тисячолітній календар» ‒ корисний посібник для історіографів, дипломатів, архівістів, суддів, юристів, сільських священників і взагалі для тих, хто цікавиться манускриптами, історичними книгами та документальним підтвердженням хронологічних дат (нім. «Der tausendjährige Kalender. Ein nützliches Handbuch für Historiographen, Diplomatiker, Archivare, Richter, Advokaten, Landgeistliche und überhaupt für alle Jene...»), що перевидавався декілька разів. Друге видання цього календаря було доповнене календарем юдеїв та турків. 1840 р. Сенат університету доручив Куликові скласти логарифмічні таблиці для урядових цілей, що він досконало виконав.

Після того як під час революційних подій «весни народів» 1848 року згорів Львівський університет з бібліотекою, то ректорат звернувся до багатьох вчених, у тому числі й до Пилипа Кулика з проханням подарувати книги для бібліотеки. Кулик відгукнувся на їх прохання та подарував навчальному закладу 498 праць в 1000 томів, переважно математичної тематики.

1861 року на замовлення та кошти Королівського Чеського товариства науковців з'явився «Календар християнського літочислення» (нім. «Die Jahresformen der christlichen Zeitrechnung»), складений Куликом. В цьому календарі його автор створив великодній календар від 800 до 1940 року, а також починаючи з 1583 року.

Багато працював над дослідженням та проєктуванням ланцюгових мостів, їхньої практичності й безпечності. Згодом, за його розрахунками, було споруджено низку мостів, зокрема, у Празі та Будапешті. Помер 28 лютого 1863 року у Празі.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Оновлено: квітень, 2025