2 січня народився Костянтин (Кость) Петрович Михальчук 

Український мовознавець і етнограф, основоположник української наукової діалектології Кость Михальчук народився 2 січня 1841 року на Вінниччині. Навчався юнак на історико-філологічному факультеті Київського університету, з якого був виключений за участь в українському національному русі. Усе життя пропрацював бухгалтером «Товариства Київського пивоварного заводу». Костянтин Петрович співпрацював з Південно-Західним відділом Російського географічного товариства (1873-1876), Петербурзькою Академією Наук, а також у журналі «Киевская старина», виданнях «Зоря», «Діло», «Правда» та інших. З 1893 року був дійсним членом Наукового товариства ім. Шевченка.

У 1908-1914 роках він працював відповідальним редактором «Записок» Українського наукового товариства. Окрім того, Костянтин Петрович був членом Історичного товариства Нестора-літописця, Київського літературно-артистичного товариства (з 1890 року), Київського товариства заохочення мистецтв (1891-1897) та його наступника, Київського товариства старожитностей і мистецтв (з 1897 року).

Разом з етнографом Павлом Чубинським Костянтин Михальчук 1871 року склав першу мапу українських говорів. У ній описав поділ говору на два періоди – давній та сучасний. Ця праця має назву «Наріччя, піднаріччя і говори південної Росії у зв’язку з наріччями Галичини», яка побачила світ у 1872 році. Цей опус містить матеріали, що були зібрані з

59 населених пунктів у різних куточках України. Дослідження Костя Михальчука заклало основи української діалектології. Він зумів виокремити три основні групи говорів української мови – українську (південно-східну), поліську (північну) і червоноруську (південно-західну).