7 вересня народилася Ніна Петрівна Горик

Відома українська поетеса, членкиня Національної спілки письменників України Ніна Петрівна Горик  народилася 7 вересня 1957 року в мальовничому селі Забужжі Любомльського району Волинської області. Звідси простелились її стежки у великий світ. Ніна Петрівна в дитинстві мріяла стати журналісткою. В селі закінчила середню школу. Вчилась старанно, в основному на «відмінно». Особливий потяг мала до гуманітарних предметів, багато читала. Активною була і в громадському житті.

Після закінчення сільської школи в 1974 році дівчина стала студенткою філологічного факультету Луцького державного педінституту ім. Лесі Українки, бо це був найближчий заклад вищої освіти, де можна було вивчати літературу. Навчалась охоче, любила працювати в читальних залах та кабінетах. Редагувала газету філфаку, відвідувала літстудію, організовану самими студентами. В ці роки й прийшло до неї поетичне слово. Писала багато. Саме в студентські роки відбулись перші серйозні публікації, зокрема у збірнику «Пісня і праця» виданому у Львові.

У 1990 році з'явилася друком її перша збірка поезій «Волинь моя, воле…» у колективному збірнику «Айстри», який вийшов у видавництві «Радянський письменник». Її поезії публікуються в обласних і республіканських газетах; загальноукраїнських виданнях: журналах «Дніпро», «Соняшник».

Ніна Горик – авторка поетичних збірок «Територія слова» (1993), «Повернення Мавки» (2004), яка 2006 року була відзначена Всеукраїнської літературної премії «Благовіст», «Вересень» (2007) та біографічної повісті «Іван Омелянюк: життя за двох» (2020). Особливу сторінку у творчості пані Ніни займають книги для дітей: «Погожою дниною над Україною» (1997), «На ниточці родоводу» (2007), «Господарочка» (2008), «Як у картоплі народились картоплята» (2013), «Казочки і колисанки для Максимка та Оксанки» (2018).