25 серпня народився Володимир Григорович Дрозд

Український письменник Володимир Григорович Дрозд народився 25 серпня 1939 року в селі Петрушин на Чернігівщині у родині колгоспників. З дитячих років його вабило до себе художнє слово, література, він багато читав, старанно навчався. Тому не дивно, що у 1959 році, відразу після закінчення школи, цілеспрямованого й обдарованого юнака прийняли на посаду журналіста у районну газету «Голос колгоспника».

Розпочавши літературну працю, як новеліст, й продовжуючи час від часу писати новели та оповідання, Володимир Дрозд швидко утвердився в українській літературі, як романіст і повістяр.

Творча спадщина письменника вражає: 14 романів, 17 повістей, майже 3 сотні оповідань, новел, есеїв, нарисів, публіцистичних статей, рецензій, 2 збірки поезій, триактна п'єса «Леви на воротях», публікації у колективних збірках.

Автор збірок новел та оповідань «Люблю сині зорі» (1962), «Парость» (1966), «Білий кінь Шептало» (1969), «Ніч у вересні» (1980), «Три чарівні перлини» (1981), «Крик птаха в сутінках» (1982), «Новосілля» (1986), «Подих чудесного» (1988); біографічних романів «Добра вість» (1967), «Ювеналій Мельников» (1972), «Ритми життя» (1974), «Дорога до матері» (1979); повістей «Семирозум. Маслини» (1967), «Ирій» (1974), «Люди на землі» (1976), «Земля під копитами» (1980); повісті-шоу «Музей живого письменника, або Моя довга дорога в ринок» (1994); романів «Інна Сіверська, суддя» (1985), «Пришестя» (1996), «Сто літ любові» (у журналі «Вітчизна», 2003, № 7–8).