5 березня народився Євген Оскарович Патон 

Після закінчення інституту у 1894 р. Є. О. Патон відхилив пропозиції щодо працевлаштування від Alma mater та великого німецького машинобудівного заводу та вирішив здобути інженерну освіту в Росії. У 1896 р. він закінчив Інститут інженерів шляхів сполучення у Санкт-Петербурзі. Працював інженером-шляховиком в управлінні Миколаївської залізниці, керівником технічного відділу Московсько-Ярославсько-Архангельської залізниці, розробляв проєкти шляхопроводів, які знайшли широке застосування на практиці. З 1898 р. Є. О. Патон розпочав педагогічну діяльність курсом лекцій з мостобудування у Московському інженерному училищі шляхів сполучень. У 1899 р. вийшла перша його друкована праця «Листовые параметры уравновешенных мостовых ферм».

З 1904 по 1939 рік працював у Київському політехнічному інституті. Це найпродуктивніший період його життя.

На замовлення київської міської влади Є. О. Патон спроєктував у 1904 р. вишуканий міст у Царському саду (нині – Маріїнський парк), що згодом отримав неофіційну назву «міст закоханих» і дотепер прикрашає Київ. Тоді ж він познайомився з ректором Київського політехнічного інституту професором К. О. Зворикіним і, прийнявши його пропозицію, з 1905 р. став викладати у КПІ. Тут вчений очолив інженерно-будівельний факультет, організував інженерний музей та кафедру мостів. Його педагогічна діяльність у КПІ тривала до 1939 р. Він – автор підручників з мостобудування, які є актуальними й понині. Є. О. Патон є фундатором національної школи містобудування. Багато з його учнів реалізували себе як видатні вчені, керівники, головні спеціалісти у проєктних організаціях та на виробництві.

Дослідження Євгена Оскаровича Патона в галузі мостобудування в довоєнний період стосувалися проєктування стальних та дерев’яних мостів, розробок нових конструктивних елементів мостів і опор, проєктів розбірних конструкцій, відновлення підірваних мостів, розвідок стійкості мостових прогонних будівель під дією навантажень та ін.

У 1925 р. за проєктом Євгена Оскаровича був відновлений Миколаївський ланцюговий міст у Києві через Дніпро, який було пошкоджено у роки Першої світової війни. Технічні параметри мосту було осучаснено, але наступна війна остаточно зруйнувала цей міст.

У 1929 р. Є. О. Патон був обраний академіком ВУАН. Він починає наукові розробки у галузі зварювальних конструкцій. Вчений створив при ВУАН електрозварювальну лабораторію, яка у 1934 р. розрослася до інституту, що нині має назву Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України. Цей інститут Євген Оскарович очолював до кінця свого життя.

1940 року при безпосередньому керівництві Є. О. Патона в Інституті електрозварювання було розроблено і підготовлено до впровадження у виробництво новий автоматичний спосіб зварювання під шаром флюсу. Це дозволило перейти від ручного зварювання до індустріального, автоматизованого. Керівництво країни вирішило поширити цей метод на 20 найбільших машинобудівних заводах.

У роки Другої світової війни Інститут електрозварювання евакуйовано до Уралу, де науковий склад плідно працював на оборону країни. У січні 1942 р. було введено в дію установки для автозварювання бортів танка, так званий «шов Патона». Це був новий електрозварювальний напрям в науці та техніці, що призвів до перевороту в технології багатьох галузей промисловості.

У 1946-1951 рр. Є. О. Патон – віцепрезидент Академії наук УРСР. Вчений неодноразово обирався депутатом Київської міськради. Був членом багатьох науково-технічних організацій, в т. ч. Міжнародної асоціації спеціалістів по мостах і конструкціях.

Всю частину свого зрілого життя Євген Оскарович присвятив становленню та розвитку зварювальної справи, має понад 93 праці у сфері зварювання, зробив фундаментальний внесок у розвиток України, як індустріальної держави. За здобутки у галузі мостобудування та електрозварювання Є. О. Патона було відмічено почесними званнями Заслуженого діяча науки УРСР (1940) та Героя Соціалістичної Праці (1943), нагороджено Державною премією СРСР (1941), орденами Трудового Червоного Прапора (1940), Червоної Зірки (1942) та ін.

Є. О. Патон брав безпосередню участь у проєктуванні та будівництві першого у світі суцільнозварного мосту через Дніпро завдовжки 1543 м, але не дожив декілька місяців до його відкриття. Споруду введено в експлуатацію 5 листопада 1953 р. і названо мостом імені Є. О. Патона.

Помер 12 серпня 1953 році в  Києві.

На знак вшанування пам'яті вченого у 1964 р. засновано премію імені Є. О. Патона АН УРСР за видатні наукові роботи у галузі створення нових металевих матеріалів і методів їх обробки.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: березень, 2025