«Довгий час я повністю присвячував себе графіці, переважно книжковій, знаходився в жорстких рамках, в мені сидів внутрішній редактор. Як не крути, а твір якогось автора диктує своє. Ти перебуваєш в чітких тематичних межах. А в живописі я опинився сам на сам з собою. Я і мольберт – між нами більш нікого». І. І. Литвин
Український художник, графік, живописець, ілюстратор Іван Іванович Литвин народився 5 жовтня 1942 року на Київщині. Закінчив Київський інститут декоративно-прикладного мистецтва імені та Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (1972).
У професійних колах Іван Литвин відомий як графік, ілюстратор понад 100 книг. Техніка різна ‒ гуаш, акварель, дереворит (ксилографія). Художник працював в техніках торцева й обрізна гравюри. У техніці обрізної гравюри найяскравішими є ілюстрації до книги Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», яку видало видавництво «Дніпро» у 1988 році. Та ілюстрації до книги Василя Стефаника «Моє слово», що надрукувало видавництво «Веселка» 2001 року.
Ілюстрував твори Івана Франка, Олександра Олеся, Миколи Вороного. Не один рік, працюючи у видавництві «Веселка», Іван Литвин мовою художніх образів наближав дітей до розуміння Олени Пчілки, Віктора Близнеця, Костянтина Паустовського, Шандора Петефі, Мелвіна Елліса, Василя Жуковського, Ганса Крістіана Андерсена та інших.
Учасник всеукраїнських, міжнародних художніх виставок від 1977 р. Персональних – у Києві (1997, 2003), Кракові (1994-1996), Барселоні (Іспанія, 2001– 2002).
Роботи Івана Литвина зберігаються у Музеї гетьманства в Києві, Музеї історії міста Києва, у приватних колекціях України, США, Росії, Німеччини, Польщі, Іспанії.
8 серпня 2017 року митця не стало.
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел