7 серпня 1932 р. у СРСР було прийнято Постанову ЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності»

7 серпня 1932 р. у СРСР було прийнято Постанову ЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності».

Народ дав цьому документу свою назву ‒ «Закон про п'ять колосків», «П'ять колосків», «Колоски», Закон «Про три колоски», Закон «7.8», Закон «7-8».

Закон передбачав як судову репресію за розкрадене колгоспне й кооперативне майно «розстріл з конфіскацією всього майна і з заміною за пом'якшувальних обставин позбавленням свободи на щонайменше 10 років з конфіскацією всього майна». Амністія в цих випадках заборонялася. За цим законом засуджували також і дітей, що намагались знайти хоч якусь їжу.

Тільки до 1 січня 1933 р. було засуджено на строк понад 10 років 54 645 осіб, розстріляно 2110. Загалом 1931 до 1940 рр. по цьому закону засуджено 182.173 особи.

Фактично цим законом людям заборонялося мати їжу. Розпочався голодомор.

Нині для позначення цього явища використовують термін голодомор – масова організація голоду на території СРСР в 1932-1933 рр.

Голодомор 1932-1933 рр. ‒ визнаний у світі акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці.

Довідка. Визначення «голодомор» вживається також для голоду 1921-1923 та 1946-1947 рр.

Тож, пам'ятаємо, згадуємо, вшановуємо!

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел