Ініціаторами створення свята виступила «Міжнародна амністія» разом з організацією «Репортер без кордонів» у 2008 році. З того часу Всесвітній день боротьби із кіберцензурою став щорічною подією, що об'єднує активістів, правозахисників, журналістів та звичайних людей у боротьбі за свободу слова в Інтернеті.
Існує багато форм кіберцензури, таких як: блокування вебсайтів та онлайн-сервісів, видалення контенту, фільтрування результатів пошуку, переслідування користувачів за їхні онлайн-висловлювання тощо. Цей день покликаний привернути увагу до проблеми цензури в інтернеті та закликати до вільного та відкритого доступу до інформації.
Інтернет цензура сильно відрізняється у різних країнах. Щорічно «Репортери без кордонів» (RSF) публікують свій річний звіт, в якому зазначаються країни, що мають проблеми зі свободою слова в Інтернеті серед них є наступні країни – Китай, Куба, Іран, Саудівська Аравія, Сирія, В’єтнам, Туніс, Узбекистан, Бахрейн та ін.
Всесвітній день боротьби з кіберцензурою заснував власну премію ‒ Netizen Prize, яка вручається всім користувачам Інтернету, кібердисидентам, блогерам або групам, які зробили помітний внесок у захист свободи слова та висловлювання думок в інтернеті. В умовах реальної та інформаційної війни цей день набуває величезного значення. Розповідаючи через Інтернет всьому світу про правду війни, ми можемо висвітлити та довести до кожної людини у світі її жахливі реалії.
Свобода слова у мережі Інтернет ‒ основна ознака сучасного інформаційного суспільства. Сьогодні кількість користувачів Інтернету невпинно зростає і становить 4 млрд активних інтернет-користувачів. 3 млрд користувачів ‒ така аудиторія соціальних мереж.
Інтернет – це простір для вільного обміну інформацією. Цензура – це порушення прав людини. Питання свободи слова у мережі сьогодні щільно пов'язане з питаннями свободи поширення інформації в мережі інтернет та права на приватність; свободи слова в інтернеті та захисту національної безпеки держави; авторського права та інтернет.
У поширенні інформації в мережі Інтернет важливу роль відіграють ті особи, які продукують контент та Інтернет-посередники, тобто ті, хто виконує різні функції з надання інтернет-послуг.
Також постає питання статусу Інтернет-ЗМІ, діяльність яких в Україні досі чітко не врегульована. Також є неврегульованою і діяльність журналіста Інтернет-ЗМІ.
Вихід з цього становища є забезпечення чіткого законодавчого механізму, якими могли б керуватися онлайн-платформи та журналісти. Ми маємо право на вільний доступ до інформації. Разом ми можемо зробити інтернет вільним і відкритим для всіх!
Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел
Оновлено: березень, 2025