3 жовтня народилася Пелагея Яківна Литвинова-Бартош

Пелагея Яківна все життя збирала зразки народного орнаменту, замальовувала візерунки вишивок, ткацтва, малюнки на керамічних виробах, дереві, кахлях, змальовувала рушники, писанки, скатертини. У 1878 році вийшов перший випуск праці «Южно-русский народный орнамент», до якої увійшли 20 таблиць зі зразками орнаментів для вишивання, ткацтва та писанкарства, зібрані у Глухівському повіті Чернігівської губернії.

У 1879 році Пелагея Литвинова-Бартош видала працю «Сборник народных русских узоров для женского рукоделия», а в 1902 році вона видала другий випуск «Южно-русского народного орнамента», який високо оцінили сучасники. До збірника увійшли 20 таблиць зі зразками орнаментів для вишивання, ткацтва, килимарства і писанкарства., зібраними у чотирьох повітах Чернігівської губернії (Стародубському, Новгород-Сіверському, Кролевецькому і Контопському).

1886 року Пелагея Литвинова-Бартош одержала у спадок хутір (нині село Землянка), де й прожила до останніх днів. Збирала візерунки народної вишивки, писанок, рушників, скатертин, плахт. Вивчала усну народну творчість, народну медицину, вірування, промисли та заняття, умови виховання дітей, побут, домашні промисли селян. Підготувала опис давніх українських свят зимового циклу народного календаря.

Пелагея Литвинова-Бартош співпрацювала з київськими виданнями «Заря» і «Труд». У часописі «Киевская старина» вона опублікувала кілька альбомів народних візерунків та низку дописів, статей і споминів. Її дослідження весільних обрядів і звичаїв, які були опубліковані у 1900 році у Львові, і сьогодні не втратили свого наукового значення.

Ця наукова робота детально аналізує усі етапи народного весільного обряду у селі Землянка, що увібрав у себе традиції, які існували у давнину на Глухівщині та Чернігівщині. У праці міститься багатий фольклорний та етнографічний матеріал, а також авторські малюнки обрядових страв та весільних прикрас.

В останні роки життя Пелагея Яківна працювала над «Народним календарем», «Ткацтвом» та «Народною кухнею». Вона ткала на верстаті та навчала інших, відвідувала кустарів, мріяла влаштувати у Землянці ткацьку школу й подарувати її селу. Передала багато експонатів зі своїх колекцій до петербурзьких і московських музеїв.

Померла Пелагея Яківна 21 вересня 1904 р.

В 2019 році на її батьківщині в с. Землянка до 185-ї річниці від дня народження був створений музей, що відкрився 10 серпня. Колекції, незавершені праці, рукописи і листування Пелагеї Литвинової-Бартош зберігаються у фондах Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського НАН України, Інституту археології НАН України та Національного музею історії України.

2024 року вийшов світ глибокий та емоційний роман-біографія про видатну українку «Золотої письменниці України» Світлани Талан.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел