4 січня ‒ Всесвітній день азбуки Брайля (World Braille Day)

День відзначається з 2019 р. згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН в день народження Луї Брайля (04.01.1809-06.01.1852), французького тифлопедагога, який осліп у 3-літньому віці. У 1829 р. він розробив рельєфно-крапковий шрифт для сліпих, що використовується в усьому світі.

Мета дня – підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людини сліпих і слабозорих людей.

Відповідно до Конвенції про права інвалідів азбука Брайля є засобом спілкування сліпих і грає найважливішу роль в їхній освіті, доступі до інформації та реалізації права на свободу вираження поглядів і переконань.

Азбука Брайля – тактильне поєднання буквених і цифрових символів за допомогою 6 точок, що дозволяють передати всі букви та цифри, і навіть музичні, математичні та наукові символи.

Шрифт Брайля читається однією або двома руками зліва направо.

Існує 63 комбінації шести крапок. Тому кожну літеру та знак пунктуації більшості алфавітів можна позначити певною такою комбінацією.

У кількох мовах використовується скорочена форма шрифту Брайля й деякими комбінаціями позначені часто вживані буквосполучення або цілі слова.

Чимало людей настільки добре опанували цей шрифт, що прочитують за хвилину приблизно 200 слів.

Азбука Брайля використовується сліпими та слабозорими людьми для читання тих же книг і періодичних видань, які друкуються візуальними шрифтами.

На нашій планеті близько 10 мільйонів людей повністю незрячі й ще 130  мільйонів мають слабкий зір. Отже, ця система є засобом спілкування, освіти та доступу до інформації.За різними оцінками, в Україні сьогодні мешкає від 80 до 100 тис. людей з порушеннями зору, з них близько 10 тисяч – діти.

У 2023 р. для українських школярів виготовили 30 тис. підручників, надрукованих шрифтом Брайля.

У грудні 2019 р. у Києві неподалік станції метро «Дарниця» встановили перший і єдиний в Україні пам'ятник незрячій людині.

Артоб'єкт являє собою людину із заплющеними очима та палицею у руці, яка ніби йде тактильною доріжкою. Це узагальнений образ незрячої людини.

Шрифтом Брайля на грудях статуї написано: «Дивлюся серцем».

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено, січень, 2025

Молодий Брайль завжди прагнув більшого, йому хотілося отримувати знання з книг нарівні зі здоровими людьми. В ті часи незрячі користувалися книгами з рельєфно-лінійним шрифтом Валентина Гаюї. Але, на жаль, у бібліотеці спеціалізованого навчального закладу було всього 14 книг, а незграбний лінійний шрифт був незручним і важким для сприйняття.

В 1821 році до університету навідався колишній військовий Шарль Барб’є. Він був відомий своїм винаходом так званого «нічного письма» – кодом, що складався з дванадцяти тактильно відчутних крапок. Цей код дозволяв ділитися секретною інформацією на війні беззвучно та в темряві. Барб’є розповів про свій метод незрячим учням, серед яких був і Луї.

Систему Барб'є було важко збагнути солдатам, для яких вона призначалася, і в армії вона не прижилася. Але Брайль опанував її дуже швидко. Він не тільки вивчив тактильний код, але і вдосконалив його. Для цього юний винахідник наполегливо експериментував з геометричними фігурами, вирізаними з різних матеріалів, з цвяхами, забитими в дошки, та з іншими способами розпізнавання закодованого тексту.

Зрештою він зупинився на коді з відчутних на дотик крапок розміром з кінчик пальця. Для цього Луї зменшив кількість крапок, що позначали одну літеру чи цифру, з дванадцяти до шести. Це дозволило відчувати кінчиком пальця увесь символ одночасно.

Змінюючи кількість та розташування крапок, Брайль закодував літери, розділові знаки, цифри, математичні та музичні знаки. Пальцем правої руки читач торкався рельєфних крапок, а лівою переходив до наступного рядка, розуміючи написане так само плавно та швидко, як люди з нормальним зором.

Простота цієї ідеї вже тоді дозволяла почати масове виробництво книг у такому форматі, в якому тисячі незрячих могли читати, проводячи кінчиком пальця по відчутному на дотик крапкам. До свого п’ятнадцятиріччя в 1824 році підліток майже завершив формування нової абетки.

В 1828 році Брайль закінчив навчання в університеті та став викладачем у цьому ж закладі. А вже наступного року вийшла його перша книга, в якій пояснювалася система кодів новоствореного шрифту. Здавалося б, на цьому можна було зупинитися, але це було не для активного та невгамовного юнака. В 1835 році він захворів на туберкульоз, та все одно намагався винайти для свого методу нові можливості, тому в 1837 році додав до абетки нові математичні та музичні символи і випустив книгу з розширеною системою кодування тексту.

Помер Луї Брайль в Парижі 6 січня 1852 року. Його поховали в місті Кувр, звідки він був родом, а в 1952 році перепоховали в Паризькому Пантеоні.

Без можливості читати важко уявити собі людське життя загалом, а особливо – навчання. На жаль, люди, які мають дуже слабкий зір або не бачать зовсім, позбавлені можливості читати звичайні книги. Це значно знижує якість їхнього життя, а незрячі діти не можуть здобути повноцінну освіту. Саме щоб допомогти таким людям подолати проблему, що здавалася безнадійною, і створили абетку Брайля – особливі тактильні символи, що дозволяють незрячим читати нарівні з іншими.

Інформація підготовлена на основі відкритих інтернет-джерел

Створено: січень, 2025